Ляльковий театр у Києві — найстаріший в Україні, заснований ще у 1927 році. У 2005-му колектив справив входини за новою адресою по вул. Грушевського, 1-а. Театр було зведено на місці аварійного бетонного кінотеатру «Дніпро», який розміщувався на території сучасного Хрещатого парку, закладеного у 1741—1743-х роках.
Фото Юрія ПЕРЕБАЄВА.
Тут сконцентровано освітні заклади, тут НАНУ, тут чи не найбільша кількість (на квадратний кілометр площі) професорів, докторів, академіків... Бо ж Київ ще й найпотужніший інтелектуальний центр країни. І хто з цим твердженням візьметься сперечатися?..
Інтелектуальний потенціал
Нині в столиці наукові дослідження та розробки виконують 339 організацій, 51,3% з яких належать до державного сектору економіки, 40,1% — до підприємницького, 8,6% — вищої освіти.
Кількість працівників, задіяних у виконанні наукових досліджень і розробок, на кінець 2019 року становила майже 38 тисяч осіб, з них — 25 499 учених. У 2019-му обсяг витрат на виконання наукових досліджень і розробок, виконаних власними силами організаціями міста, становив понад вісім мільярдів гривень.
До речі, нині київські науковці активно задіяні в роботі з протидії поширенню коронавірусу SARS-CoV-2 і боротьбі з пандемією COVID-19. Так, Інститут молекулярної біології і генетики створив вітчизняні ПЛР тест-системи для діагностики особливо небезпечних вірусних інфекцій (SARS-CoV-2 та інших вірусів), включно з комбінованими тест-системами; в Інституті біохімії імені О. В. Палладіна тривають дослідження зі створення української вакцини проти коронавірусної інфекції, вчені досліджують причини виникнення постковідних ускладнень та розробляють рекомендації для лікування співвітчизників; науковці Інституту мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного разом з ученими з Національної академії медичних наук України та НВК «ДіапрофМед» працюють над підвищенням ефективності діагностики захворювання на коронавірусну хворобу COVID-19. А в Інституті проблем математичних машин і систем НАН України готують прогнози розвитку пандемії на території країни, якими користуються і органи державної влади, і ЗМІ.
Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона працює над удосконаленням технології «високочастотного зварювання живих тканин». Науковці Центру аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук запропонували безперервний моніторинг зсувних зон, зокрема, з використанням матеріалів космічних зйомок для визначення розвитку зсувних процесів у межах міста...
Загалом у Києві зосереджена приблизно третина науково-технічного потенціалу України, що є одним з найважливіших конкурентних переваг міської економіки. Взаємодія науки й виробництва дає столиці змогу випускати конкурентоспроможну продукцію: літаки, траулери, річкові судна, екскаватори, верстати, обчислювальні машини, радіоапаратуру тощо.
До Дня науки Президент України Володимир Зеленський вручив відзнаки лауреатам цьогорічної Державної премії в галузі науки і техніки (14 премій по 300 тисяч гривень кожна). Серед нагороджених — автори наукових робіт у сфері оборони, космосу, медицини. Деякі з відкриттів становлять державну таємницю, тож прізвища їхніх авторів засекречено. Є в тому переліку і чимало вчених зі столиці.
До речі, з наступного року Державна премія в галузі науки і техніки буде перейменована на Національну премію України імені Бориса Патона — одного з
найяскравіших представників української науки, вченого зі світовим ім’ям, яким пишається уся нація. Між іншим Борис Патон за свої досягнення був першим серед киян удостоєний честі на встановлення бронзового бюста за життя: його відкрили у 1982 році перед будівлею Національної академії наук. А ще Борис Євгенович був першим серед співвітчизників, хто отримав звання Героя України (у 1998-му).
У 2006-му у столиці відкрито парк «Київ у мініатюрі», у якому налічувалося до півсотні мініатюр архітектурних об’єктів головного мегаполіса країни. Тепер експозиція перетворилася на «Україну в мініатюрі», бо до зібрання додалися шедеври з усіх куточків країни.
Фото Юрія ПЕРЕБАЄВА.
Медицина не тільки для киян
На гідному місці, поруч з наукою, тримається і столична медицина. Як і уся система охорони здоров’я в країні, медична галузь у столиці реформується. До плюсів можна зарахувати той факт, що за тридцять років Незалежності Київ не позбавився жодної лікарні (як це подекуди траплялося в Україні), а ще й додав до комунальної власності громади сім лікувальних закладів. Упродовж 2011—2013 років у столиці відкриваються центри первинної медико-санітарної допомоги (28 закладів), консультативно-діагностичні центри (13) і амбулаторії лікарської практики (234).
— Упевнено можу сказати, що за період Незалежності українська кардіохірургія вроджених вад серця стала конкурентоспроможною порівняно з найкращими клініками світу, — розповів «Голосу України» Ілля Ємець, директор Науково-практичного медичного центру дитячої кардіо-логії та кардіохірургії в Києві. Саме його ми попросили розповісти про досягнення столичних медиків за часи Незалежності.
— Нагадаю, Микола Амосов створив в Україні кардіохірургію світового рівня. І наш центр, зокрема, тому підтвердження — до нас їдуть лікуватися вже з усього світу. У мене особисто були пацієнти зі США, із Західної Європи. Хоча здебільшого, аби отримати в нас світовий рівень медичної допомоги дітям, насамперед з вродженими вадами серця, до нас, звісно, їдуть зі Східної Європи.
— Переломним моментом для нашого центру був 2009 рік, коли ми запропонували використання пуповинної крові для порятунку дітей із вродженими вадами серця, які помирали вже у перші години життя, — продовжує лікар. — Нині у світі цей метод називають українським. Нашу методику визнали у світі, і слідом за нами цей метод почали використовувати провідні клініки планети, які спеціалізуються саме на дитячій кардіохірургії. Йдеться передусім про Клівлендську (США) та Мюнхенську (Німеччина) клініки. Після презентації української методики в Женеві та Балтиморі київське відкриття визнала і уся медична спільнота світу...
Гордість переповнює за столичних медиків. Тепер уже можна з упевненістю стверджувати: київська медицина тримає марку! І порятунок «сердешних» немовлят — то не єдине досягнення на рахунку столичних лікарів. Адже саме в Києві працюють найкращі фахівці лікувальної справи, які кидають виклик найважчим недугам 21 століття, у числі яких і онкологія. Тут розробляли перші вітчизняні протоколи з трансплантації людських органів, а потім вчили тих практик фахівців з різних куточків України... Тож є надія, що і вітчизняна система охорони здоров’я нарешті одужає, і після реформування, як і планувалося, українці отримають рівний доступ до якісних медичних послуг. Причому, не лише в столиці...
До 10-річчя Незалежності України у Києві відкрито залізничний вокзал «Південний». Його було побудовано за рекордні 158 днів.
Фото Юрія ПЕРЕБАЄВА.
Інвестиції тяжіють до центру
Після здобуття Незалежності України Київ отримує новий поштовх і в розвитку економіки міста, бо столиця залишалася не лише найбільшим ринком збуту в країні, а й центром прийняття політичних та економічних рішень. Відтак вихід міжнародних компаній на вітчизняний ринок починався саме з Києва. Тут вони відкривали свої офіси, а згодом деякі з них організовували тут виробництво. Так, за перше десятиріччя Незалежності Київ поглинув третину прямих іноземних інвестицій (ПІІ), вкладених в Україну. Станом на 1 січня 2000 року обсяг ПІІ, вкладених в економіку міста, становив 1,06 мільярда доларів. Тоді як в усю державу було інвестовано 3,28 мільярда доларів.
Будівельний бум, інвестиції, вихід на український ринок міжнародних банків і відкриття нових в Україні, розвиток біржової торгівлі перетворили Київ на світове місто. Так, приміром, за результатами діяльності трьох найбільших київських бірж («ПФТС», «Українська біржа», «Українська міжбанківська валютна біржа») лише за 9 місяців 2010-го в Києві було сконцентровано понад 60% обсягу усього українського біржового ринку. А в 2011-му — вже понад 70% обсягу біржових торгів в Україні. Сьогодні місто активно розвиває торгівлю як внутрішньодержавну, так і міжнародну. Частка Києва від загального зовнішньоекономічного обігу України становить понад 17% . Місто посідає третє місце в Україні за обсягом експорту і перше місце за обсягами імпорту товарів і послуг. Досить широкою є й географія зовнішньої торгівлі. Київ торгує зі 166 країнами...
Столиця є лідером і в розвитку підприємництва. На 10 тисяч населення діє 130 малих підприємств, або майже втричі більше, ніж по Україні (45). А внесок столичних малого і середнього бізнесу у валовий регіональний продукт становить 50%. За економічною ефективністю роботи малих підприємств Київ посідає провідне місце серед регіонів України: на малих підприємствах столиці виробляється 22% всього продукту малих підприємств України, при тому, що на них зайнято лише 12% усіх працюючих на таких підприємствах...
Замість P.S. Кияни люблять своє місто. Щиро і беззаперечно. «Каштанова» столиця, ще так лагідно називають українці свій Київ. Та й як його не любити, оспіваного в піснях? Хто хоч раз побуває у Києві, пройдеться Хрещатиком, запам’ятає його на усе життя. Київ — це столиця. А столиця апріорі означає завжди найперша, найкраща, на найвищому щаблі...
НАША ДОВІДКА
Ілля Ємець — український лікар, кардіохірург, доктор медичних наук, професор кафедри дитячої кардіології та кардіохірургії ім. П. Л. Шупика, заслужений лікар України, член Європейської асоціації хірургії вроджених вад серця. Двічі був міністром охорони здоров’я. Він першим в Україні і на пострадянському просторі з 1992 року почав успішно оперувати немовлят зі складними вадами серця. У 2010-му став лауреатом національної премії «Гордість країни-2009» у номінації «Сенсація року» за світовий винахід у кардіохірургії.
