А вже позавчора відбулась інша телефонна розмова: місцеві жителі з самого ранку вирушають до лісу по ягоди — чорничний сезон у розпалі. Не зупиняють ані вужі, ані гадюки, ані комарі. Для багатьох родин це просто золотий сезон. Людей у лісі, як кажуть, хмари. Є серед них і новачки, і ті, хто хоче хоч на вареники назбирати. Але здебільшого по ягоди йдуть справжні професіонали.
Дехто рве руками. При цьому ягода чиста, без сміття, але для того, щоб назбирати відро, може піти і цілий день. Професіонали ж користуються спеціальними скребками. Такий, щоб був зручний для руки, і який гребе за раз якомога більше ягід — то справжній скарб. У переважній більшості це саморобний інструмент. Ділитись секретами конструкції, матеріалу, з якого зроблений, а головне — координатами майстра, власники не поспішають. І не дивно, адже такі скребки в рази підвищують продуктивність праці. А це значить, що можна заробити більше.
Проблем зі збутом немає. Вже на виході з лісу збирачів зустрічають закупівельники, котрі готові одразу забрати будь-яку партію. На початку сезону платили по 60 гривень за кілограм. Тепер — десь 50.
Але ті, хто займається лісовими ягодами роками, не поспішають віддавати свій товар. Як правило, мають під руками кілька номерів телефонів «своїх» заготівельників, з якими давно співпрацюють. І справа тут не лише в ціні — платять усі майже однаково. Просто кожен довіряє більше старим контактам і зв’язкам.
Здобутки на чорничній ниві у кожного свої. Тут усе залежить і від того, чи вдалось тобі знайти добрий ягідник, і від того, наскільки ти моторний та майстерний у збиранні. Мені навели приклад однієї родини, в якій жінка оббирає кущики руками, а чоловік — скребком. Так от, разом щодня вони заготовляють кілограмів двадцять, за які отримують тисячу гривень. Це вважається дуже добрим результатом. Дехто навіть заздрить таким заробіткам. Але ж у лісі у всіх рівні права: що знайшов, зірвав — все твоє.
У місцевих лісах ягідника, де б не побували збирачі, й не знайдеш. Але кожного дня на світанку все починається знову і знову. Ані тобі заборон, ані обмежень. І так триватиме тижнів два. А потім сезон поверне на спад.
Куди далі піде ягода з полонських лісів, місцеві жителі особливо не цікавляться. Хтось із заготовачів перепродує її на переробку. Хтось працює на тих, хто поставляє ягоду до сусідньої Польщі. А хтось доставляє на місцеві ринки.
В обласному центрі у ці дні кілограм чорниці можна купити за 70 — 80 гривень. От тільки дізнатись, звідки ягода, навряд чи вдасться. Хтось рекламує свою як екологічно чистий продукт із лісу. А хтось, навпаки, запевняє, що ягода вирощена на плантаціях, котрі тепер стали доволі поширеними на Поліссі.
Розрізнити її покупцеві навряд чи вдасться. Але ніхто особливо й не допитується. Адже ціна — одна. Та й смак чорниць однаковий.
Хмельницька область.
