Місцеві звалища переповнені, мешканці змушені викидати сміття стихійно.

Ще одним важливим аспектом екологічного лиха є забруднення моря. Продовжується викидання сміття у воду, нічого не робиться і з каналізаційними трубами, що направлені туди ж. Окремо виділяють забруднення нафтопродуктами.

Не можна не сказати і про нераціональне використання водних ресурсів Автономної Республіки. Їх викачували з підземних горизонтів, щоб відправляти на зрошення. 

Вода не тече по Північно-Кримському каналу, який до 2014 року забезпечував до 85 % потреб Криму прісної води. Саме через брак водопостачання занепала велика кількість сільськогосподарських підприємств. Половина питної води втрачається під час подачі — через аварії та зношеність водопровідних мереж.

Екологи б’ють на сполох — забруднення півострова під час окупації стрімко набирає обертів. Російська влада не розв’язує проблеми доцільними способами. «Окупаційна влада робить якісь безумні, нераціональні кроки, які суттєво погіршують стан довкілля в Криму. Люди, які були змушені виїхати, коли повернуться, вже не впізнають Крим, в якому вони звикли бути, дихати і купатися», — стверджує експерт з питань охорони природи Олексій Василюк.

Громадське об’єднання «КримSOS» та експерти-екологи розповіли про результати своєї тривалої роботи на презентації дослідження «Довкілля Криму: зміни і втрати за час окупації», яка відбулася днями у Києві. Була проведена оцінка якості води та ґрунту на тимчасово окупованій землі. Дослідження було здійснено за допомогою фото-, відеоматеріалів, які оприлюднювалися блогерами, місцевими ЗМІ, мешканцями Автономної Республіки Крим. Спеціалісти зазначають, що найкращим джерелом інформації для них стали супутникові знімки, або, інакше кажучи, — матеріали дистанційного зондування Землі.

Згадаємо і про техногенну аварію, яка сталася восени 2018 року в Армянську. Її охрестили «кримським Чорнобилем». Нагадаємо, що стався великий викид кристалічного сірчистого ангідриду. Він, потрапляючи на будь-яку вологу поверхню, а у людини — це слизова оболонка, утворює сірчану кислоту. Токсичний газ розповсюдився за допомогою вітру. Найвіддаленіша точка, де вдалося зафіксувати викид, — Херсонська область, на відстані 120 км.

Загрозлива дія може виявлятися вже в малих концентраціях, вона створює неприємний смак у роті, дратує слизові оболонки очей і дихальних шляхів, погіршує імунітет. При впливі на організм подразнює верхні дихальні шляхи, викликаючи запалення слизових оболонок носоглотки, бронхів. Високі концентрації сірчаної кислоти в повітрі викликають у людини задишку, можуть призвести до непритомності. На рослини вона розповсюдилась, коли вранці випала роса. Людей евакуювали лише через тиждень, але потім упродовж декількох днів повернули назад. Мешканці найближчих селищ не могли дихати, всі залізні елементи вмить заржавіли, асфальт зруйнувався, всі дерева, рослини та огороди висохли.

Аби зупинити «екологічну катастрофу», свого часу наголошувалось на необхідності створити міжнародну комісію. Водночас окупаційна влада півострова продовжувала наполягати на тому, що «не приховує справжньої ситуації в Армянську» і не бачить жодних підстав для паніки.

Нагадаємо, 24 березня 2021 року указом Президента України було затверджено стратегію деокупації та реінтеграції Криму. В ній окремо виділено екологічний розділ. «Ми переконані, що питання екології стануть важливою частиною порядку денного в цілому діяльності в межах Кримської платформи. Держава й надалі активно просуватиме положення щодо екології на всіх можливих міжнародних майданчиках для включення до всіх можливих міжнародних правових актів й міжнародних документів, таких як резолюції та рішення міжнародних організацій», — зазначав на презентації екологічного дослідження Постійний Представник Президента України в АР Крим Антон Кориневич.