Голова Миколаївської облдержадміністрації Віталій Кім вважає відродження зрошення пріоритетним завданням влади.
Зрошувані землі Миколаївщини займають понад 190 тисяч гектарів, що становить 10 відсотків у загальній площі сільгоспугідь області. Проте щорічно поливається менш як 40 тисяч гектарів. Решта земель використовується з різних причин як богарні. На сьогодні нормативний термін експлуатації зрошуваних систем вичерпаний. Більшість об’єктів потребують повної модернізації та реконструкції.
Про це в інтерв’ю газеті «Голос України» розповів голова Миколаївської облдержадміністрації Віталій Кім. Він зазначив, що вважає тему відновлення меліоративних систем пріоритетним і стратегічним завданням для влади. Тож ще півроку тому ознайомився зі станом зрошувальних мереж в області, не раз зустрічався з аграріями-водокористувачами.
— За 30 років Миколаївщина повністю втратила меліорацію, — каже чиновник. — Перша причина — елементарна безгосподарність, у результаті якої іригаційні мережі просто вкрали. Особисто зупиняв у Миколаївському районі кмітливих підприємців, які викопували трубу під зрошення, щоб здати її на металобрухт. Тож спочатку слід відновити інфраструктуру. Друге проблемне питання, яке досі не вирішено і від якого страждають аграрії, — промивка річки Інгулець. Нещодавно зустрічався з міністром захисту довкілля та природних ресурсів Романом Абрамовським. Він включився у вирішення питання щодо недофінансування промивання Інгульця і ймовірного підвищення цін на воду для користувачів. Сподіваюся, що проблему буде розв’язано.
Поки ж від того, що річка не промивається, сотні аграріїв не можуть використати цю водойму для зрошення своїх полів. У зв’язку з її перенасиченням рудниковими водами та промисловими стоками Криворізького та Інгулецького гірничо-збагачувальних комбінатів, мінералізація у водоймі може сягати до 1000 мг/куб. дм. Інгулець забруднюється високим вмістом важких металів, хлоридів та нітратів, які відкачують з шахт. Для компенсації комбінати зазвичай оплачують мільйони тонн дніпровської води, щоб вона розбавила бруд в Інгульці. Адже річка не може існувати без такого підживлення. З метою покращення якості води, яка використовується для зрошення, періодично проводяться промивки Інгульця і Карачунівського водосховища.
Міжвідомчою комісією зі встановлення режимів роботи дніпровських водосховищ ухвалено Регламент екологічного оздоровлення р. Інгулець з подовженням терміну промивки з середини травня до середини серпня.
Через забруднення річки Інгулець аграрії не отримують воду.
Цього не сталося й донині. Держводагентство зупинило насоси, які подають воду з Дніпра до Інгульця для щорічної промивки. Бо гірничо-збагачувальні комбінати Кривбасу оплатили менший обсяг води для промивки. Основний аргумент металургійних підприємств полягає в тому, що вони скинули лише шість мільйонів кубів шахтних вод із запланованих 12,5 мільйона, і проплаченого обсягу дніпровської води достатньо для витіснення солоної призми.
— Ще у березні, — розповіли у громадській спілці «Асоціація користувачів водомереж», — під час наради в Миколаївській ОДА звучали обіцянки Держводагентства, що «держава не кине напризволяще аграріїв» та профінансує той об’єм води, якого не вистачає для промивки. Це майже 40 мільйонів гривень.
Сільгоспвиробники вражені тим, що півроку тому тема зрошення була однією з пріоритетних у державі, а сьогодні поливний сезон може закінчитися просто зараз, коли дозрівають овочі. Аграрії вкладають кошти в нову меліоративну техніку та хочуть розвивати свої підприємства, а виходить так, що держава кидає їх напризволяще?!
Представники сільгосппідприємств б’ють на сполох, хоча вже і не сподіваються на подачу життєдайної вологи на поля. Нині вони більше переймаються тим, чи не повториться така ситуація наступного року.
Миколаївська область.
Фото надано автором.
