Її знайшли поблизу села Підгора Кобеляцької громади, що на Полтавщині, під час польових досліджень ділянки для будівництва та реконструкції дороги Н-31 Дніпро — Решетилівка.
Саме там археологи натрапили на парне дитяче поховання сарматської доби, де виявили два намиста. Складовою одного з них і був згаданий артефакт, датований другою третиною І — серединою ІІ століття нашої ери. Він, за словами молодшого наукового співробітника НДЦ «Рятівна археологічна служба» Богдана Сала, вразив фахівців своєю витонченістю, довершеністю форми. За майже два тисячоліття в землі підвіска не втратила привабливості. А це свідчить про високий рівень технології, майстерність давніх умільців і про якість матеріалу, з якого вони виготовили свій шедевр.
Їхній жук скарабей «народився» з темно-синього єгипетського фаянсу, ставши частиною намиста зі скляними пронизками. Вочевидь, ішлося про прикрасу-амулет. Адже у релігії давнього Єгипту цей жук вважався священною комахою. За що така честь звичайному жуку-гнойовику, занесеному сьогодні до Червоної книги? Нагадаємо, що давні єгиптяни були сонцепоклонниками. Тож звернули увагу на поведінку невеликого жука, який у повсякденній життєдіяльності ніби повторював рух сонця, описуючи безкінечні кола. Такі амулети, що символізували відродження життя, клали у місця поховань (найчастіше — дітей і жінок) для супроводу померлої особи у потойбіччі...
Археологи кажуть, що культовий артефакт такого типу доби сарматів знайшли на Полтавщині вперше. Як він тут опинився? Історики переконані, що цими місцями, де тепер прокладена важлива автомагістраль, у давнину проходили шляхи різних племен і народів, які мали широкі культурно-торговельні зв’язки із сучасниками. Про це свідчать й інші знахідки археологів. Їх за два роки замовлених Службою автомобільних доріг у Полтавській області досліджень на місці будівництва дороги Дніпро — Решетилівка співробітники «Рятівної археологічної служби» виявили чимало.
Полтавська область.
Фото надано НДЦ «Рятівна археологічна служба».
