Радміла Шекерінска повідала своєму колезі, що збройні сили країни посилено готувалися до вступу в НАТО й провели безліч реформ, щоб відповідати стандартам Альянсу. Але переозброєння армії триває і після того, як Скоп'є відзначило своє членство в Північноатлантичному союзі.
Хулусі Акар пообіцяв, що Туреччина як давній член НАТО надаватиме всіляку допомогу збройним силам балканської держави. Усе це було відображено в договорі про військово-економічне співробітництво між Північною Македонією і Туреччиною, підписи під яким поставили міністри. Зокрема, в ньому є пункт, згідно з яким Анкара зобов'язується щорічно виділяти союзникам по НАТО фінансову допомогу на подальшу модернізацію армії, постачати необхідне нове озброєння, проводити спільні навчання для підвищення її боєздатності.
«Північна Македонія і Туреччина є не тільки стратегічними партнерами, а й друзями, які глибоко поважають одне одного й тісно співпрацюють протягом трьох десятиліть, не заплямувавши свої відносини», - цитують заяву Шечерінскі ЗМІ Північної Македонії. І зазначають, що цей документ спричинить невдоволення Москви, яка втрачає свій вплив на балканські країни й не може збувати їм свою застарілу зброю. Недарма Росія намагалася всіляко зашкодити вступу Північної Македонії до НАТО, а тепер її розвідники з дипломатичними паспортами намагаються з'ясувати, які зміни відбуваються в армії балканської країни. Не випадково перед візитом Радміли Шекерінскі до Стамбула зі Скоп'є було видворено ще одного російського дипломата, який збирав відомості секретного характеру. Тим самим влада Північної Македонії ясно дала зрозуміти своїм партнерам по НАТО, що не допустить витоку інформації про те, як модернізується її збройні сили, яке озброєння вони одержують від союзників.
Сербський політолог Дарко Танаскович, котрий раніше працював послом у Туреччині, Азербайджані, Ватикані та ЮНЕСКО, вважає активність Анкари на балканському напрямку відновленими спробами витиснути Росію із цього регіону. Москва почала помітно втрачати свої позиції на Балканах після вступу Чорногорії, а потім і Північної Македонії до НАТО. І зараз вживає всіх можливих заходів, щоб зашкодити Боснії і Герцеговині приєднатися до Альянсу. Лише Сербія поки що залишається в сфері впливу Москви, але навіть у Кремлі не дуже впевнені, що зможуть утримати Белград як свою фортецю на Балканах. Турецькі капітали дедалі активніше проникають до цієї країни, яка прагне діяти за відомим прислів'ям: «Ласкаве телятко дві матки ссе, а зле - ні одної». І поки в Москві підштовхують Белград до створення «сербського міру», просторікують про слов'янське братерство й близькість культур, в Анкарі розробляють довгострокові плани економічного співробітництва з балканськими країнами, оскільки гроші сильніші за слова.
У ці плани входить будівництво автомагістралі Белград-Сараєво із продовженням до Стамбула, фінансова допомога армії Північної Македонії... Найближчим часом очікується візит президента Туреччини Реджепа Ердогана до Боснії і Герцеговини, який приїде в Сараєво не з порожніми руками, а з пакетом економічних взаємовигідних пропозицій, підкріплених капіталами приватних компаній.
