Церемонія стала складовою міжнародного проекту, що втілювали в життя дипломатичні та поштові відомства України й Князівства Ліхтенштейн. Тож такі само спецпогашення одночасно відбувалися й у Києві та столиці Ліхтенштейну — місті Вадуц.
Доцент кафедри журналістики Полтавського національного педагогічного університету Гліб Кудряшов нагадав, що дві країни об’єднала надзвичайно яскрава творча доля Івана Мясоєдова. Народився він у Харкові, та ще в дитинстві жив у родовому маєтку у Павленках, що були фактично околицею тодішньої Полтави. А потім оселився тут разом зі своєю дружиною — італійською танцівницею й артисткою цирку Мальвіною Вернічі, створив художньо-філософське об’єднання «Сад богів», займався атлетизмом.
А найголовніше — малював картини, ставши одним із найпомітніших вітчизняних представників епохи модернізму. На початку ХХ століття доля змусила Івана Мясоєдова залишити родове гніздо й кидала в різні країни. Зупинившись на певний час у Ліхтенштейні, він уже під вигаданими ім’ям Євген Зотов подарував цій мікродержаві не лише досконалі картини, а й перші поштові марки, створені професійним художником. Про це там, як і в Україні, пам’ятають. Тож до реалізації спільного міжнародного проекту активно долучилися «Укрпошта», її Полтавська дирекція та художній музей (галерея мистецтв) ім. М. Ярошенка, в якому зберігається найбільша в Україні збірка творів Івана Мясоєдова. Репродукція картини «Дуплисте дерево» прикрасила маркований конверт, автопортрет Івана Мясоєдова — марку. Ще один шедевр митця з краєвидом на знаковий для Ліхтенштейну замок презентували на другій марці представники поштового відомства цієї країни.
Почесне право виконати процедуру спецпогашення надали науковому співробітнику гравіметричної обсерваторії Миколі Тищуку, голові обласної організації НСХУ Юрію Самойленку, директорці департаменту культури, молоді та сім’ї міськради Олені Ромас, керівнику Полтавської дирекції «Укрпошти» Юрію Набасову та директорці художнього музею Ользі Курчаковій (на знімку зліва направо).
Фото автора.
