Про це повідомила Федеральна виборча комісія країни, оприлюднивши вночі з неділі на понеділок офіційні попередні дані. Блок Християнсько-демократичного і Християнсько-соціального союзів (ХДС/ХСС) набрав 24,1% голосів виборців. «Зелені» посіли третє місце — 14,8% голосів. У Вільної демократичної партії (ВДП) — 11,5%, «Альтернативи для Німеччини» (АдН) — 10,3%. Партія лівих набрала 4,9%, не подолавши 5-відсотковий бар’єр, але вона проходить у парламент, оскільки отримала три прямі мандати у виборчих округах.

У Німеччині — змішана система голосування. Громадяни мали поставити в бюлетенях дві «галочки»: перший голос — за кандидата в одномандатному окрузі, другий — за партійний список. Саме другий голос і має визначити розстановку сил у Бундестазі.

У виборах до Бундестагу взяло участь майже 50 партій. Але головна боротьба розгорнулася між правлячим блоком ХДС/ХСС, СДПН і «зеленими», які представили своїх кандидатів на посаду канцлера. В решти партій не було шансів очолити правлячу коаліцію, тому вони призначили лише лідерів виборчої кампанії.

Цього разу в парламент, як і в 2017 році, пройшло шість політичних сил: консервативний блок ХДС/ХСС, лівоцентристська СДПН, ліволіберальні «Союз 90/Зелені», яких ще називають просто «зеленими», ліволіберальна ВДП, Партія лівих, і правопопулістська «Альтернатива для Німеччини» (АдН). АдН стане єдиною партією, яка незалежно від кількості отриманих місць не ввійде до складу коаліційного уряду, оскільки всі політичні сили країни відмовляються з нею співробітничати.

Перше засідання Бундестагу нового, 20-го скликання, імовірно відбудеться 26 жовтня.

Уперше за останні 16 років парламентські вибори в Німеччині проходили без участі чинного канцлера. Адже Ангела Меркель ще в 2018-му склала повноваження глави Християнсько-демократичного союзу. Вона також заявила про те, що йде з політики після закінчення терміну перебування на посаді канцлера. На виборах, котрі відбулися, за цю посаду боролися три претенденти від найпопулярніших партій, але назвати фаворита політологи не зважувалися, оскільки між кандидатами був украй маленький розрив. Тому інтрига тривала аж до підбиття підсумків виборчого марафону.

Нагадаю, що вибори в Німеччині мають непрямий характер: громадяни обирають не канцлера, а партію, яка представила свого кандидата на цю посаду. Партія, котра набирає найбільше голосів, формує правлячу коаліцію.

Право брати участь у виборах має кожен громадянин Німеччини, який досягнув 18-річного віку — це 60,4 млн осіб. У кожного є два голоси: перший слід віддати за кандидата свого виборчого округу, другий — за партію і представлений нею список кандидатів. Загалом у країні налічується 299 виборчих округів, у кожному з яких мешкає приблизно 250 тисяч осіб.

Фото автора.

Берлін.

***

Кандидат у канцлери Німеччини від СДПН Олаф Шольц заявив, що задоволений попередніми результатами виборів.

Фото зі сторінки в Твіттері SPD Parteivorstand.

Україна ще до виборів у Німеччині проводила системну роботу з усіма політичними силами ФРН і нині розраховує на формування коаліції, яка буде сприятливою для розвитку українсько-німецьких відносин. Про це міністр закордонних справ Дмитро Кулеба розповів у неділю, 26 вересня, в ефірі «ТСН. Підсумки тижня». «Ми ще до цих парламентських виборів системно працювали з усіма провідними політичними силами Німеччини. Президент спілкувався з лідером християнських демократів Арміном Лашетом. Я спілкувався з лідером соціал-демократів Олафом Шольцем, коли був у Берліні. Ми працювали з кожною з тих політичних сил, які нині вестимуть коаліційні перемовини, та доводили їм позицію України з ключових питань», — заявив Дмитро Кулеба.

Міністр зауважив, що Німеччина є тією країною, в якій для досягнення позитивних результатів у двосторонніх відносинах необхідна саме така довгострокова та системна робота. «Ім’я канцлера важливе, але Україну найбільше цікавить, якою буде коаліція. З тих комбінацій, які я нині бачу, коаліція буде сприятливою для розвитку українсько-німецьких відносин», — заявив міністр.

Розвиток відносин зі стратегічними партнерами, до кола яких входить Німеччина, є одним з ключових пріоритетів Стратегії зовнішньополітичної діяльності України, інформує прес-служба МЗС.