Кабінет Міністрів вчасно представив та передав до парламенту проект Держбюджету-2022. За словами Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, ключові пріоритети залишилися незмінними — це медицина, освіта, армія, інфраструктура, соціальні програми, діджиталізація, підтримка підприємців та економіки. Зокрема, на медичну галузь планується виділити 193 мільярди гривень, що на 31 мільярд більше, ніж цьогоріч. «Таке збільшення видатків дає можливість у 2022 році встановити мінімальну зарплату лікаря на рівні 20 тисяч гривень. Середня зарплата лікаря при цьому буде вища за 22,5 тисячі гривень», — повідомив глава уряду.

Освітня галузь має отримати 190 мільярдів гривень, що на 21 мільярд більше, ніж нинішнього року. За словами прем’єра, це дасть змогу підвищити зарплати вчителів та збільшити в 1,5—2,5 раза стипендії студентів закладів вищої та професійно-технічної освіти.

На підтримку армії та забезпечення нашої обороноздатності планується спрямувати 5,95 відсотка ВВП. Зокрема, на 7,7 мільярда гривень буде збільшено грошове забезпечення військових, а також планується збільшити фінансування програми розвитку озброєння та військової техніки.

Основні макроекономічні параметри проекту бюджету передбачають, що його видатки зростуть на понад 160 мільярдів гривень, дефіцит бюджету зменшиться із нинішніх 5,5 відсотка до 3,5 відсотка, продовжиться зростання зарплат, прогнозуються стабільний курс гривні та зниження інфляції. Також уряд розраховує на рекордне за останні десять років зростання ВВП — майже 4 відсотки.

Представляючи документ у парламенті, міністр фінансів Сергій Марченко наголосив, що вперше проект бюджету базується на трирічній Бюджетній декларації на 2022—2024 роки.

Прогнозуючи значне зростання захворюваності на коронавірус, Кабмін завчасно розпочав підготовку до запровадження в усіх регіонах країни жовтого рівня епідемічної небезпеки. «Це означає додаткові обмеження щодо дистанції та кількості місць у громадських закладах, однак згідно з постановою уряду, бізнесу пропонується два варіанти роботи. Перший — працювати без додаткових обмежень, але для цього 80 відсотків персоналу та всі відвідувачі повинні мати жовтий ковід-сертифікат, що засвідчує отримання однієї дози вакцини, негативний ПЛР-тест або довідку про одужання. Бізнес має самостійно перевіряти наявність цих документів. Другий варіант — робота без перевірки документів про вакцинацію чи тестування, але з усіма додатковими обмеженнями жовтої зони», — пояснив прем’єр нові підходи уряду, зауваживши, що вибір варіанта залишається за підприємцями.

Ще однією новацією стало рішення про обов’язкову вакцинацію деяких категорій працівників. За словами міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка, обов’язковість щеплення від коронавірусу поширюється на працівників закладів професійної (професійно-технічної освіти), фахової передвищої, загальної середньої освіти, дошкільної освіти, позашкільних навчальних закладів; працівників центральних органів виконавчої влади та їхніх територіальних підрозділів; працівників місцевих державних адміністрацій. «Такий підхід уже передбачено чинним законодавством, зокрема, статтею 12 Закону «Про захист населення від інфекційних хвороб», — зазначив міністр охорони здоров’я.

При цьому в МОЗ наголошують, що контролюючий орган має перевіряти, чи відсторонив роботодавець невакцинованого працівника від роботи.

Оскільки останнім часом почастішали факти підробки документів, які підтверджують проведення щеплень від особливо небезпечних хвороб, зокрема від коронавірусу, уряд пропонує внести зміни до Кримінального кодексу України, посиливши відповідальність за такі дії. Зокрема, за використання особою завідомо підроблених документів, які підтверджують проведення профілактичних щеплень проти особливо небезпечних хвороб, передбачається штраф у розмірі 17 тисяч гривень або позбавлення волі на строк до двох років. За внесення медичним працівником завідомо неправдивих даних про проведення щеплень пропонується карати штрафом у розмірі від 34 до 68 тисяч гривень або позбавленням волі на строк до двох років із забороною займатися медичною діяльністю на строк до трьох років.

За виготовлення з метою збуту або ж збут підроблених документів, які підтверджують проведення профілактичних щеплень, передбачається запровадити відповідальність у розмірі штрафу від 85 до 170 тисяч гривень або у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років.

«Такі безвідповідальні дії — це загроза для всього суспільства, і ми реагуватимемо відповідним чином. Сподіваємося, що парламент підтримає цю важливу для суспільства ініціативу», — зазначив прем’єр.

Водночас В. Ляшко повідомив, що МОЗ ініціюватиме відсторонення керівників закладів охорони здоров’я, де підробляли свідоцтва про проведення вакцинації. «Нині щодо низки лікарів уже відкрили кримінальні провадження за фактом підробки документів про проведення вакцинації. Ми офіційно направимо подання до власників закладів охорони здоров’я, де працюють ці лікарі, із проханням відсторонити від роботи керівників цих закладів на час проведення слідства.

Переконані, що керівники також мають нести персональну відповідальність за те, що відбувається в їхніх лікарнях», — заявив міністр, додавши: якщо слідство встановить непричетність головного лікаря закладу до махінацій, то його поновлять на посаді. Водночас у разі повторного порушення МОЗ ініціюватиме анулювання ліцензії закладу охорони здоров’я та розірвання контракту між ним і Національною службою здоров’я.

Починаючи з 1 жовтня до 80 відсотків домогосподарств менше платитимуть за електроенергію. «Уряд знизив тарифи на електроенергію до 1,44 гривні для тих, хто споживає до 250 кіловат-годин на місяць. Для решти споживачів ціна залишиться без змін. Тож найактуальніше на цей час питання — це ситуація з опаленням та гарячою водою», — зазначав на початку вересня прем’єр.

Одним із важливих рішень, які дадуть змогу стримати збільшення вартості опалення та гарячої води, за словами Д. Шмигаля, стало ухвалення Верховною Радою закону, що передбачає здійснення реструктуризації боргів теплокомуненерго за спожитий природний газ. «Десятки мільярдів гривень буде компенсовано. Це дасть змогу місцевій владі збалансовано вирішити питання з тарифами на тепло та гарячу воду у власних громадах. Уряд більше не встановлює відповідні тарифи, а тому дає місцевим керівникам необхідний інструмент, щоб такі тарифи були справедливими для людей», — зазначив глава уряду, нагадавши при цьому, що «Нафтогаз України» пропонує громадянам і теплокомуненерго блакитне паливо по 7,42 гривні за кубометр у межах трирічного контракту. «Ми уважно стежитимемо за цим по кожному місту і регіону», — запевнив Д. Шмигаль.

Для закріплення цих напрацювань в останній день вересня під час засідання Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України між урядом та представниками місцевого самоврядування було підписано Меморандум про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері постачання теплової енергії та гарячої води в опалювальному періоді 2021/2022 років. «Ми розуміємо, що бюджети деяких громад не зможуть повною мірою самостійно покривати частину витрат підприємств теплопостачання для забезпечення їх безперебійної роботи та незмінності тарифів. Тому з боку держави передбачається субвенція громадам з незадовільним індексом податкоспроможності вже з четвертого кварталу 2021 року», — зазначив Д. Шмигаль. Крім того, 2022-го держава спрямує до місцевих бюджетів 4 відсотки податку на доходи фізичних осіб, що становитиме понад 11 мільярдів гривень, а також залишить у місцевих бюджетах 13,44 відсотка акцизу з пального.