Коли влітку під час масового збирання врожаю ми розповідали про успіхи хмельницьких хліборобів, високу врожайність зернових і повні комори збіжжя, один із читачів залишив коментар на сторінці у Фейсбуці: «Толку з того, що намолочено. Простому роботязі від того не легше. Власники все вивезуть і продадуть. А ціна на хліб підніметься».

«А хліб дорогий», — додав вже тоді інший читач.

Хоч як прикро визнавати, але цей «народний» прогноз збувся вже буквально за пару місяців. Із початком жовтня чимало хлібопекарів області підняли ціну на свою продукцію. У середньому вартість буханця зросла на десять відсотків.

Якщо перевести у гривню, то «Хмельницькхліб», приміром, збільшив ціну свого хліба на дві гривні, і тепер він коштує в магазинах 18 гривень.

Продукція інших виробників, таких як «Агробізнес» та «Поділляхліб», теж тепер дорожча на одну-дві гривні. А все це — найбільші виробники хлібобулочних виробів у краї.

Практично всі вони називають одні й ті самі причини таких кроків -зростання ціни на газ та електроенергію. Це тягне за собою подорожчання практично всіх виробничих процесів. І компенсувати додаткові витрати доводиться кінцевому споживачу.

А от добрий був урожай пшениці чи поганий, наразі це вже не відіграє великої ролі. Якщо вартість енергоносіїв зростатиме і надалі, то автоматично дорожчатимуть і ті запаси збіжжя, що вже у коморах та на елеваторах. І в цьому немає нічого дивного: аграрії теж захочуть мінімізувати свої фінансові втрати.

Тенденції до зростання ціни зерна та борошна помітні вже тепер. І хоча карколомних стрибків немає, проте крива все одно повзе вгору. На жаль, такі тенденції характерні не тільки для зернового і хлібного ринку. Здобутки аграріїв все менше і менше радують споживачів.

А тим часом управління розвитку агропромислового комплексу та земельних відносин ОДА повідомило, що на початок жовтня з площі майже 7,4 тисячі гектарів було обмолочено соняшник, середня врожайність якого перевищила 34 центнери з гектара. Цей показник поки що залишається на рівні минулого року і цілком вірогідно, що до завершення збирання він зросте. Та що з того?

При величезних посівах соняшнику і колосальних обсягах виробництва олії вартість її на вітчизняному ринку просто зашкалює. То кому цікаві всі ті засіяні тисячі гектарів і зібрані тонни врожаю?

Але аграрії роблять свою справу і повідомляють, що в області сою зібрали з перших п’яти тисяч гектарів, отримавши майже по 32 центнери з гектара. З половини площ, а це понад чотири тисячі гектарів, вже обмолотили гречку, і вона теж вродила непогано — по 17 центнерів з гектара. А от скільки коштуватиме вже за кілька місяців, ніхто не скаже. Бо все залежатиме не від її врожайності, а від ситуації на ринку газу, електроенергії тощо.

Поки свої здобутки та збитки підраховують як аграрії, так і споживачі їхньої продукції, робота не зупиняється ні на хвилину. В області вже посіяли понад 72 тисячі гектарів озимого ріпаку. На інших полях підготували ґрунт під посів озимих зернових, і дехто почав сіяти озиму пшеницю, жито і ячмінь.

З перших трьох тисяч гектарів викопано цукрові буряки, які вродили по 450 центнерів з гектара. Урожай не назвеш рекордним, але цілком достатній для того, щоб успішно відпрацювали чотири цукрозаводи, які розпочали переробку. На старті і п’ятий Красилівський завод. Цукровари обіцяють наварити вдосталь цукру. Але скільки він коштуватиме?

Хмельницький.