Богдан Хмельницький — Мойсей українського народу
Польський хроніст Веспасіан Коховський (1633—1700 рр.) засвідчував у своїй книжці «Історія Яна Казимира...», що Києво-Могилянська академія з професорами вітала гетьмана Богдана Хмельницького як Мойсея руської віри та «оборонця свобод народу руського».
Польський сучасник Богдана Хмельницького також пише, що у 1657 році «повернувся Джелалій, полковник козацький, з посольством від Султана турецького з гарною новиною про взяття під османську протекцію Козаків запорозьких. Прибули посли до Хмельницького від царя Московського. Від Ракоція князя седмигородського, також від господарів волоського і молдавського з побажаннями щасливої перемоги (посли прибули)». Ось такі ми були колись круті...
Як козаки іноземними державами володіли
Козацький отаман Іван Підкова у результаті битви з яничарським військом Османської імперії штурмом зайняв тогочасну столицю Молдавського князівства місто Ясси. У грудні 1577 року прохристиянська частина місцевого боярства, яке не втекло з протурецьким князем Петром Кульгавим, проголосила Підкову повноправним господарем князівства.
Першим кроком Підкови стало формування уряду Молдавської держави. Головні посади в ньому він віддав своїм соратникам. Боярин Василь Болтацу став його першим заступником — логофетом, козак Чапа отримав посаду маршалка, шляхтич Копицький — баркулаба, якийсь Бурла — молдавського гетьмана, а Стефан — писаря. Запорозькому отаману Якову Шаху новопроголошений князь доручив наглядати за «усім волоським людом». Після цього Підкова наказав звільнити всіх в’язнів, що були в Яссах. Згодом він направив листи до сусідніх правителів — волоського і трансільванського князів. Також було надіслано листа до Стамбула, але, очевидно, в дорозі його було перехоплено прихильниками переможеного господаря. Окрім того, Підкова почав видавати грамоти монастирям, які підтверджували володіння духівництвом тією чи іншою землею...
Клейнодом козацьких сотників був поважний владний жезл
Усі знають, що головним владним атрибутом наших гетьманів була булава, а полковників — перначі. Але який предмет символізував владу сотника? Цього ви не прочитаєте в жодній енциклопедії чи Вікіпедії. Аналізуючи старовинний портрет козацького сотника міста Києва Сави Туптала, вдалося виявити, що сотенну владу України уособлювала палиця (жезл, тростина) з залізним навершям...
Довгі 103 роки прожив Сава Туптало, з яких майже вісім десятиліть віддав захисту країни. На момент запису до Реєстру Війська Запорозького 1649-го Саві було вже майже 50 років. Рядовим козаком побував Сава майже у всіх битвах і походах, що їх вів Київський полк як військова одиниця війська Запорозького — з 1649-го по 1657-й. Наприкінці 50-х років XVII століття Саву обирають сотником рідної Макарівської сотні. Невдовзі бачимо його у тому ж ранзі сотника Війська Запорозького, але вже в Києві — з 1661-го до 1691-го.
