Батьки намагаються вберегти дитину від усього, що може завдати шкоди, а юна особистість тільки починає пізнавати дорослий світ, їй хочеться імпульсивних рішень, змін, власного простору й свободи. Проте за цим, здавалося б, нестерпним характером ховається страх і бажання нового, особисті роздуми та проблеми. Сімейні конфлікти не лише засмучують батьків, а й негативно впливають на психоемоційний стан підлітка: йому стає складніше вибудовувати взаємодію з ровесниками, вивчати шкільні предмети.

Вислухай і зрозумій

Катерині 17 років, вона зазначає, що розмова є єдиним ключем до вирішення конфлікту. Потрібно висловлювати свою точку зору, наводити аргументи, розповідати, що саме було образливим, і пояснювати свої вчинки.

«Коли я сварюсь з мамою, я обов’язково намагаюсь пояснити свою позицію. Буває так, що між нами вирують сильні емоції, у таких випадках краще зачекати, коли всі заспокояться, дати обом час на обмірковування ситуації, — ділиться власним досвідом Катя. — Купіть або приготуйте щось смачненьке і, коли буревій всередині вас вщухне, почніть діалог. Не піддавайтесь злості, намагайтесь зрозуміти один одного».

Данилові теж 17 років, хлопець згадує конфліктні ситуації з батьками, їх вирішення та робить висновок, що мир у сім’ї встановлюється тоді, коли в обох минає образа.

«Власне, розбору польотів може й не статись, іноді з’ясування стосунків зайве. Ми просто починаємо говорити на побутові теми, наче нічого й не було, це означає, що ніхто не тримає зла. Я вважаю, що так справді набагато легше вирішувати конфлікти», — каже Данил.

А практикуюча психологиня Ольга МИРСЬКА радить: «Знаходьте мир так, як вам зручно. Тобто якщо одній сім’ї легше без з’ясування відносин забути сварку — налагоджуйте відносини так. Якщо ж потрібно проговорити конфлікт — говоріть. Головне у процесі примирення — щоб кожному члену сім’ї було комфортно».

Не забувайте чути і розуміти своїх близьких. Діти у сучасному середовищі прогресивніші за своїх батьків, вони добре відчувають емоційний стан і вправно обходять суперечки. Взаємне розуміння особистих почуттів та переживань — це шлях до гармонійних родинних стосунків.

Батьки у свою чергу не повинні змінювати лінію поведінки у вихованні. Тобто не може бути так: коли мама в настрої, можна не робити уроки й забути про домашні обов’язки, а якщо вона втомлена і роздратована — дитина має зробити всі уроки, прибрати у кімнаті і загалом бути слухняною та вихованою, як солдатик. Ні! Ваш настрій не повинен впливати на модель виховання і правила родини. Самі того не розуміючи, цим ви викликаєте стрес у дитини, вона опиняється у ситуації, де світ хиткий і нестабільний та повністю залежить від чийогось настрою, пояснює психологиня.

Роби те, що надихає

Серед причин суперечок Ольга Валеріївна називає відсутність енергії. Тобто якщо людина займається тим, що їй не подобається, не має бажаного — вона не отримує потрібної енергії і починає черпати її з близьких. Людина конфліктує, коли не задоволена, коли не має куди вкладати свій потенціал, де розвиватися, творити й відновлювати сили. Саме тому і дітям, і батькам важливо мати улюблену справу і захоплення.

Підліток може відвідувати гуртки або спортивні секції. Важливо, щоб йому там справді подобалось. Якщо юна особистість знаходить щось своє у новому ремеслі й отримує задоволення, її схильність до конфліктів автоматично зменшується.

Батькам теж украй важливо знайти час для себе та занять, що зроблять їх щасливішими. Малювання, вишивання, спорт, прогулянки, театр... Хоч одна година на тиждень, але вона має бути ваша! Це час, коли людина повинна насолодитись якимось процесом або поринути в себе. Рід занять залежить від ваших уподобань та темпераменту.

Обійми мене

Тактильні відчуття — важлива частина взаємовідносин. У теплих обіймах, сповнених любові, зникає злість, агресивність — і недавня сварка вже здається безглуздим непорозумінням.

Коли суть конфлікту зрозуміла і залишається тільки образа, зробити простий крок назустріч буває не так уже й просто. Ольга Валеріївна радить започаткувати традицію обійматись.

«На жаль, зазвичай у наших сучасних сім’ях бракує традиції ділитись теплом, обіймами, поцілунками, взаємоповагою та приємними словами. Це дуже важливо, адже сім’я повинна бути тим місцем, де кожному комфортно», — каже співрозмовниця і додає, що нам усім слід виховувати у собі повагу до близьких і вчитись розуміти один одного. А для підлітка дім має бути місцем, де його завжди підтримають та дадуть добру пораду.

Київ.