Тетяна Миколаївна родом з Олевського району, де гриби збирають усі змалечку, і їй подобається гуляти разом із дітьми лісом у пошуку його дарів. Також вона отримала ґрунтовні знання про це окреме царство живої природи від свого викладача — найкращого міколога Житомирщини Леонура Михайловського.

На експозиції у фойє університету було виставлено 74 види грибів, зібраних у житомирському лісі. Їх розділено на їстівні, умовно їстівні, неїстівні та отруйні. Вказано рід і вид українською та латинською мовами. За словами

Тетяни Миколаївни, 60 відсотків представленого різноманіття вона знала, для решти уточнювала латинську назву, а заради декількох абсолютно незнайомих скористалася визначником Леонура Михайловського «Макроміцети Полісся України».

— Чому я зробила виставку свіжих грибів? Почався грибний сезон, і почастішали випадки отруєння навіть серед тих, хто вважає себе досвідченим грибником, — каже пані Тетяна. — Наприклад, нещодавно був випадок у селі Білокоровичі на Олевщині. Здавалося б, глибоке поліське село, де люди розбираються у грибах. Жителька стверджує, що ходила багато років по гриби і ось — отруїлася маремухами. Але я скажу, що маремуха, а по-науковому мухомор червоніючий, є їстівним грибом. Саме тому він і лежить на виставці поряд з іншими їстівними грибами. Але є й інші мухомори, отруйні. І їх потрібно чітко відрізняти. Наприклад, мухомор пантерний схожий на маремуху, шапка в нього сірого забарвлення і так само з крапочками, але цей гриб містить у собі отрути мускарин і пантерин. Тобто якщо доросла людина отруїлася цим грибом, то я не думаю, що буде смертельний наслідок. Але отруєння обов’язково проявиться блювотою та діареєю. За дітей не скажу, бо в них організм взагалі непристосований до вживання грибів. Тому гриб, схожий на мухомор, краще взагалі не брати, бо ви не завжди чітко зможете відрізнити пантерний мухомор від червоніючого. Або є схожі на нього, і теж з родини мухоморових, але цілком їстівні зонтики. Вони справжні їстівні та дуже смачні, однак якщо людина не може їх відрізнити, то краще не брати взагалі ні тих, ні інших. Поясню, чому гриби є умовно їстівними. Ось умовно їстівний гриб — гнойовик білий. Він містить у собі речовину копрін, яка за нормальних обставин отруєння не викликає, але якщо вживати разом із ним алкоголь, можна отруїтися. При взаємодії зі спиртами утворюється дуже потужна отрута, яка викликає сильну блювоту та діарею. Тому гнойовиками краще не закушувати. Ось тут і сироїжка темно-фіолетова загострена, у неї на шляпці є горбочок посередині. Вона гірка, тому її потрібно вимочувати декілька діб, як і хряща оливково-чорного, виварювати і воду зливати, але чесно скажу, що вони потім все одно гірчать. Тому такі гриби належать до умовно їстівних.

— Тетяно Миколаївно, а можна якийсь гриб з’їсти просто в лісі? — запитую.

— Моя бабуся Христина розказувала, що у часи голоду, хоча на Поліссі таких страшних голодоморів не було, як на півдні, але все одно було дуже сутужно з продуктами, то люди їли гриби просто в лісі. Вони брали із собою мішечок солі, знаходили сироїжки зелені і сині (мають солодкуватий присмак), їх трохи присолювали, знімали шкірочку й у лісі споживали, — розповідає пані Тетяна.

Проте не варто цього робити в теперішній час через забруднення довкілля та мутації грибів.

Додамо, що колеги, знаючи захоплення Тетяни Коткової, жартуючи пропонують мікологині зробити карту розташування грибниць у лісі, щоб креативно поєднати її знання з біології та технічну спеціальність.

Житомир.

Фото автора.