Провальним уже сьогодні можна вважати рік, що минає, для тваринників. Ось цифри (про аргументи дещо згодом).

За січень-вересень у всіх категоріях господарств молока реалізовано 227,2 тисячі тонн, що на 6,1% менше від торішнього рівня. Станом на початок жовтня в області значилося 147,5 тисячі голів великої рогатої худоби — на 3,7% менше, ніж рік тому. Зокрема, на 3% скоротилася кількість корів — до 83,5 тисячі.

У цієї статистики є й інше роз’яснення. Приміром, з 227 тисяч тонн молока сільгосппідприємства надоїли лише 17 тисяч, решта — з особистих господарств населення. На селянських подвір’ях набагато більше порівняно з агроструктурами налічується корів, птиці, овець і кіз.

І вкрай тривожний сигнал. У традиційно аграрній Одеській області лише три аграрні господарства: СТОВ «Петродолинське», «Шабська ферма» Білгород-Дністровського району і ТОВ «Агрофірма «Маяк» — серйозно займаються тваринництвом і виробництвом молока.

Щоправда, проблеми в галузі виникли не вчора і не позавчора. Розквіт молочного тваринництва був у 1980 році. Тоді в регіоні налічувалося 1 мільйон 290 тисяч голів великої рогатої худоби. Корів було 443 тисячі — нині 83 тисячі. Що характерно — з того мізера, що залишився, тільки десята частина череди перебуває в агрогосподарствах. Усю іншу худобу тримають люди дома.

Звичайно, що і цифри з виробництва молока мають гнітючий вигляд. Падіння порівняно з показниками 40-річної давності відбулося в кілька разів. Та що казати — навіть порівняно зі статистикою 2000 року регрес очевидний. Але й те, що нині є, дають переважно одноосібники. Тобто молочне тваринництво як бізнес у регіоні практично «просів».

Як домогтися сталого розвитку молочного скотарства в краї? Якою має бути державна і регіональна політика в галузі? Яку роль для вирішення цього завдання покликана зіграти наука? Ці та інші питання розглядали на регіональній робочій нараді аграріїв у селі Петродолинське — за ініціативи голови ОДА Сергія Гриневецького (на знімку).

Компетентно

Сергій ГРИНЕВЕЦЬКИЙ, голова Одеської облдержадміністрації:

— Собівартість виробництва якісного молока з усіма сьогоднішніми складовими виходить висока. Який переробник захоче його купувати? «Простіше» у звичайне молоко чого-небудь домішати, добре, що юридично поняття фальсифікату чітко не визначено. Тому й можна на пачці масла дрібним шрифтом писати, що воно «тваринно-рослинного» походження.
 

Ну, і традиційна проблема — кадри. Немає кому працювати у тваринництві. А скоро нікому буде навчати майбутніх аграріїв, тому що професорсько-викладацький склад аграрних вишів і технікумів старіє, а зміни не видно. І тут велика надія на тваринницький бізнес, який має стати замовником необхідних фахівців.
 

Відродження тваринницької галузі допоможе отримати перспективу розвитку багатьом об’єднаним територіальним громадам, які, здобувши фінансово-господарчу самостійність, «раптом» виявили, що дохідну частину бюджету формувати їм немає з чого... І таких неплатоспроможних ОТГ на сьогодні в області — уже понад 30 відсотків.

Директор департаменту аграрної політики, продовольства і земельних відносин ОДА Алла Стоянова (на знімку) зробила підкріплену статистичними даними доповідь про розвиток молочного скотарства в області. Це була чесна, часом неприємна розмова.

Втім, перед початком наради її учасникам показали приклади успішного бізнесу. Директор СТОВ «Агрофірма Петродолинське» Дмитро Матуляк розповів про те, що господарство має статус племінного заводу з розведення великої рогатої худоби української червоної молочної породи. У господарстві утримують 1300 голів ВРХ, у тому числі 780 корів. За останні три роки в розвиток тваринництва вкладено 53,8 мільйона гривень. При цьому «Агрофірма Петродолинське» бере активну участь у розв’язанні соціальних проблем села, на території якого працює.

Велика молочна ріка завжди починається з маленького струмочка. Де джерела, які дають змогу перетворити струмочок на потужний потік? Доктор сільськогосподарських наук з Одеського державного університету Руслан Сусол запропонував формулу порятунку молочного тваринництва: КСК+У+М. Вона на перший погляд досить проста, але потребує розшифровування: КСК — корми — селекція — кадри, У — утримання тварин, М — менеджмент. П’ять складових — і, вважають науковці, дадуть результат у вигляді якісного молока.
Але гладко буває тільки на папері. А як у реальній, практичній діяльності аграріїв?

Учасники наради були одностайні — у молочного тваринництва регіону проблеми є з усіх п’яти літер, що складають формулу. Приміром, Руслан Сусол упевнений, що «...гарне молоко з необхідним вмістом білка —великий дефіцит». А відсутність якісної сировини одразу «б’є» по виробництву молочних продуктів, де відсотки по білку і жирності, яких бракує, виробники підвищують за допомогою додавання тієї самої пальмової олії. Ну, й імпорт закриває потреби споживачів, що зростають, хоча задовольняти попит могли б вітчизняні підприємства».

Чи є надія на реанімацію галузі? Безумовно — така одностайна думка учасників наради. І відродження молочного тваринництва слід починати системно. У формулі вчених перша літера «К» — корми. Ось кормовою базою і варто передусім перейматися. «Якщо кормів немає, то немає і сільського господарства», — зазначає  Сергій Гриневецький. Понад те, корми — це початок ланцюжка, вони потягнуть за собою відновлення зони зрошуваних земель (у цьому напрямі робота в області ведеться активна), закупівлю сучасної сільгосптехніки, модернізацію переробної промисловості, створення нових робочих місць тощо.

У Стратегії розвитку регіону до 2027 року передбачено програму підтримки аграрного сектору. Та й на рівні держави питанню приділяють увагу. Є постанова уряду, яка визначає порядок використання коштів, передбачених у держбюджеті для підтримки розвитку тваринництва й переробки сільгосппродукції. Щоправда, складається відчуття, що аж ніяк не все аграрії знають про свої можливості. У результаті підприємці, що займаються молочним тваринництвом, не отримують необхідної допомоги.

Фото Олега ВЛАДИМИРСЬКОГО.