Юлія Паєвська — єдина жінка у збірній, яка виступає у трьох видах змагань: плавання, стрільба із лука, пауерліфтинг.
Учора члени української збірної з’їхалися до Кончі-Заспи на двотижневі збори і провели відкрите тренування. Щоби набити руку, у спортсменів є ще декілька місяців. Через пандемію коронавірусу Ігри перенесли — на весну 1922 року. Три роки тому українці привезли додому 20 медалей. Та головне — не нагороди, у тренерів значно складніше завдання — через спорт остаточно повернути бійців із війни.
Заступник начальника навчального курсу Інституту Військово-Морських Сил НУ «Одеська морська академія» Олексій Вовчинець (ліворуч).
Оцінюючи спортивний результат учасників збірної, головний тренер Сергій Конюшок зазначив на заході: «Ми вже жартуємо, що через перенесення змагань наша збірна стала майже олімпійською. Але це дало змогу ветеранам сформувати справді міцну команду. І до змагань в Гаазі кожен з учасників підійде в оптимальній спортивній формі».
«Загалом Ігри дають можливість продемонструвати, що люди, які воювали й дістали поранення, травми, відновлюються, реабілітовуються у спорті, досягають вершин як у професійному, так і спортивному житті. І, можливо, доходять до показників силового виміру у паралімпійській збірній своїх держав. З 2017 року кількість бажаючих долучитися зростає: на сьогодні багато ветеранів телефонує, вони шукають інформацію про Ігри, про те, як взяти у них участь. Я з радістю ділюся інформацією про свій шлях та досвід, рекомендую брати участь у відборах, підтримувати свою форму», — розповів учасник бойових дій, учасник «Ігор нескорених» (стрільба з лука) Павло Ковальський (Луцьк).
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
