Михайло Гриців із селища Славського на Львівщині, що в мальовничих Карпатах, був у числі тих, хто одним із перших під час російсько-української війни пішов захищати Незалежність України в складі 80-ї аеромобільної бригади.

Нині він — успішний підприємець. Його власна піцерія, названа на честь того, хто в Х столітті придумав улюблену всіма страву, відома в туристичному Славському.

Михайло розповідає, що після демобілізації повернувся на роботу столяром, де він працював до війська. Але зрозумів, що хоче чогось іншого. Подався на заробітки за кордон. У Польщі та Ізраїлі заробив початковий капітал, повернувся додому та вирішив заснувати власну справу у місці, де народився, виріс та живе. На початках вагався: відкривати пекарню чи піцерію. Зупинив свій вибір на піцерії і не прогадав.

Щоб створити свій заклад, по допомогу звернувся у місцевий Центр зайнятості.

«Там навчали, допомагали із супроводом документів. Почув від спеціалістів служби зайнятості інформацію про проект «Рука допомоги». За отриману безвідсоткову допомогу придбав пічку, льодогенератор й тістоміс, що й досі нам служить», — згадує Михайло Гриців.

Відкрив піцерію три роки тому, 1 вересня 2018-го. Допомогли друзі і товариші. Згодом долучився до проекту Міжнародної організації з міграції з підтримки розвитку бізнесу для ветеранів, отримав комплексну систему автоматизації обліку піцерії, яка допомагає швидше обслуговувати клієнтів, оптимізує безліч робочих процесів у закладі.

Співрозмовник пригадує: було непросто, хапався за кожну роботу сам. Згодом почав розподіляти обов’язки. Від початків з Михайлом працюють його мама і молодший брат. Був варіант зекономити і зробити все власноруч. Але молодий підприємець вирішив запросити дизайнера. Разом проектували бачення піцерії, яка мала бути не схожою на інші такі заклади. Отож обрав напрям затишної сімейної піцерії, куди можуть завітати люди вранці випити смачної кави, в обід прийти посмакувати піцою, а ввечері — із сім’єю відпочити і з’їсти салатики.

За ці три роки справи в підприємця-ветерана йдуть вгору, але він не має наміру зупинятися на досягнутому, прагне розвиватися. Для цього вивчає інші цікаві йому напрями, постійно вдосконалює свої знання та вміння. Нині Михайло плекає нову бізнес-ідею: хоче забезпечувати харчування школярів у Славській школі.

Запитала у ветерана, що він порадив би своїм побратимам, які, як і він колись, шукають себе в мирному житті?

«Передусім — не боятись. Не жаліти себе, а набратися терпіння, спілкуватися з тими, хто вже чогось досяг. Бути готовими до можливих проблем, адже їх не уникнути на шляху. І головне — не забувати про правило дев’яти секунд. У тебе є дев’ять секунд, щоб поскаржитися, поплакати, пожалітися, а потім встати й іти далі. Тоді обов’язково досягнете того, про що мрієте».

Львів.

Фото з архіву Михайла Гриціва.