«Ця ініціатива не перша, але в наших із вами силах зробити так, щоб вона стала завершальною, — сказав він. — Нам із Головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком та заступницею глави парламенту Оленою Кондратюк хотілося б, щоб цього разу робоча група все-таки дійшла хоча б до півфінального результату своєї роботи — напрацьованих текстів змін до законопроектів, які будуть стосуватися парламентського права».
Засідання робочої групи скликано відповідно до розпорядження Голови Верховної Ради, поінформував О. Корнієнко. «У нас є кілька завдань, — наголосив він. — Є завдання термінові — вони потребують менше політичної, а більше технологічної роботи і пов’язані із введенням у повний режим експлуатації єдиної автоматизованої системи документообігу». Це має відбутися, починаючи із сьомої сесії, а вона розпочинається в перший вівторок лютого. Але, за словами першого заступника глави парламенту, можливо, в календарний план і доведеться внести деякі зміни. А відтак перед робочою групою стоїть завдання — до 15 грудня запропонувати вже якісь перші кроки в напрямі цієї роботи. Більш системне завдання стосується напрацювання комплексних змін в частині правотворчої діяльності до законів про Регламент, про комітети, про статус народного депутата, про ТСК та інші. Це комплементарні закони, пов’язані з діяльністю Верховної Ради, із законом про Кабінет Міністрів, про центральні органи виконавчої влади. Це законопроект про парламентську службу, який нині буде обговорюватися в другому читанні в комітеті, закон про правотворчу діяльність тощо.
Члени робочої групи точно не йтимуть шляхом, який пропонують деякі депутати, і не розглядають як варіант скасування Регламенту. Також не підходить пропозиція залишити все як є. «Ми розуміємо, що навіть із точки зору низки рішень Конституційного Суду та судів різних інстанцій щодо тих чи інших процесів чи законів очевидно, що все-таки в Регламенті є певні прогалини, які нам варто почати усувати. Регламент — це не просто закон. Про нього згадується в Конституції, що автоматично підвищує його статус. Фактично Регламент є по-суті внутрішньою Конституцією парламенту і повинен забезпечувати нам чіткі правила взаємодії. Тому шлях у нас один — модернізувати Регламент, спираючись на низку напрацювань. Ми в цьому процесі не самі. Є висновки Пета Кокса, вони багато разів обговорювалися. Там точно є джерело для багатьох ідей та наших подальших дій. Є аудити і висновки наших міжнародних партнерів, які вже здійснювали проекти безпосередньо в рамках Верховної Ради».
О. Корнієнко висловив упевненість стосовно того, що широка дискусія відбуватиметься довкола такої історії, як дисциплінарне застосування до депутатів, які не витримують певну норму голосувань. Також є гостра дискусія, яка точиться на рівні Регламентного комітету й стосується особливих процедур, поправкового спаму. Усі ці ідеї потрібно буде інтегрувати в спільну роботу. «Ми маємо йти шляхом укрупнення», — наголосив перший заступник очільника парламенту, зауваживши, що Руслан Стефанчук завжди акцентує увагу на тому, що нам необхідно рухатися шляхом кодифікації. «Не впевнений, що тут нам це вдасться, але якщо ми розробимо комплексні зміни, то зрозуміло, що низку законів, які нині вже на другому читанні, доведеться відкликати. Тож будемо вносити один закон, який вирішуватиме комплексно всі питання», — резюмував О. Корнієнко.
Під кожну функцію парламенту має бути виписана певна процедура, зауважив перший заступник глави парламенту. Але нині існують процедури, які незрозуміло з якими функціями пов’язані. Із цим треба навести лад, наголосив О. Корнієнко. Ще один напрям — законотворчий процес. «На мій погляд — це найсильніша частина Регламенту і парламентського права, — підкреслив він. — І у цей двигун точно серйозно влазити не треба, бо він їде. Якщо залишатися в цій метафорі, то є питання до швидкості та безпеки, але він точно на ходу. Тут може йтися тільки про якісь косметичні зміни чи вирізання застарілих процедур, які вже не використовуються».
Також низку вдосконалень готують і для врегулювання парламентської функції. Пакет цих законопроектів зосереджено в Комітеті державної влади, місцевого самоврядування, регіональної політики та містобудування. Йдеться про законопроекти, які стосуються тих чи інших елементів контрольних та установчих процедур або діяльності Кабміну. «Це дискусійні моменти, — зауважив О. Корнієнко. — Думаю, що ми в цю робочу групу маємо долучити представника Кабміну. Адже чи не третина нашої роботи стосуватиметься уряду».
Ще один напрям — суб’єкти правотворчого процесу. Тут можуть бути певні новели, попередив перший заступник глави парламенту, бо в інших законах про парламент, у парламентському праві це слабко відображено. Йдеться про діяльність коаліції, депутатських фракцій та груп. «Якщо ми не можемо спромогтися поки що на повноцінний закон про опозицію, то давайте хоча б у Регламенті почнемо згадувати її, — сказав він. — Можна також більше попрацювати над темою роботи комітетів. Маємо достатньо робочий закон про комітети, але в Регламенті не завжди відображено норми, пов’язані з роботою комітетів. Це викликає явище, яке я називаю певною децентралізацією у Верховній Раді. Є комітети, які працюють не так, як інші. Це, в принципі, не погано, але хотілося б уніфікації в цьому процесі. Бо потім навіть проекти законів та таблиці трохи відрізняються. І в залі вже із цим важко працювати». Урегулюють також діяльність тимчасових слідчих комісій.
Оновлений Регламент має відповідати загальновизнаним стандартам, принципам міжнародно-правових документів у сфері парламентаризму, а також максимально враховувати рекомендації та висновки Європейської комісії за демократію через право. Народні депутати готові дослухатися до висновків і ПАРЕ, і Ради Європи, всіх, хто буде до нас небайдужим у цьому процесі, наголосив О. Корнієнко.
Робоча група складається із двох великих підгруп. Перша — представники фракцій. О. Корнієнко висловив пропозицію працювати на цьому майданчику за механізмом човникової дипломатії. «Ми хотіли б, щоб ви у своїх фракціях обговорювали ті чи інші пропозиції, проекти документів, драфти — і потім поверталися зі своїми пропозиціями, щоб ми розуміли політичну позицію колег по парламенту», — сказав він. Інша частина — це співробітники апарату. «Тут ми хотіли б, щоб ви взяли на себе цей тягар формування документів — таблиць, рекомендацій, листів. Щоб ми могли спиратися на вашу експертизу в підготовці пакета цих документів. Також важливий і внесок із наповнення, особливо, виходячи з досвіду тих, хто брав участь у реформі парламенту вже неодноразово», — продовжив перший заступник глави парламенту.
Вячеслав Штучний.
А керівник апарату Верховної Ради Вячеслав Штучний наголосив на тому, що апарат завжди чітко виконує норми Регламенту. Але зауважив: «Ми розуміємо, що існує необхідність внесення змін, і ми готові до опрацювання будь-яких пропозицій. Ми від себе надамо всі узагальнені пропозиції робочій групі. І готові до співпраці з усіма народними депутатами».
Під час роботи члени групи висловлювали своє бачення парламентської реформи. Так, заступник керівника апарату Верховної Ради — керівник головного юридичного управління Михайло Теплюк (на знімку) висловлюючи загальні застереження, наголосив на першочерговій необхідності вдосконалити текст Регламенту так, щоб привести його у відповідність до Конституції. Він запропонував сформувати тезовий перелік питань, які могли б бути предметом уваги робочої групи, щоб обрати консенсусно, які питання треба врегулювати вже в дев’ятому скликанні. О. Корнієнко погодився, що деякі положення дійсно не вдасться втілити в цьому скликанні. «Думаю, якісь зміни треба буде імплементувати з наступного скликання, як от переформатування комітетів, — зауважив він. — Але їх можна закладати як принципи».
Фото Олександра Клименка.
