Про суддівські вакантні посади йдеться у зверненні до глави держави, адресованому Вищою радою правосуддя спільно з суддівським та адвокатським об’єднаннями. У ньому міститься прохання до гаранта Конституції призначити суддів задля вирішення гострої кадрової кризи в судах. Саме так записано у зверненні.
Чому при високих зарплатах і значному кадровому резерві охочих одягнути суддівські мантії вітчизняне судочинство відчуває кадровий голод? Про це «Голос України» дізнавався у розмові з головою Вінницького апеляційного суду Сергієм МЕДВЕЦЬКИМ (на знімку).

У Вінницькому апеляційному суді залишаються вакантними 15 посад суддів. Згідно зі штатним розписом їх має бути 40, насправді правосуддя вчиняють 25. У Тиврівському суді єдиний суддя і той не здійснює правосуддя.

Не укомплектовано штат у Вінницькому міському суді. Дефіцит є також в інших судах першої інстанції нашої області.

— Чому до вас не йдуть працювати судді, точніше, чому їх не призначають в очолюваний вами суд? — запитую у голови суду.

— Дефіцит кадрів суддів — це проблема не тільки вінницька, це державна проблема, — каже Сергій Медвецький. — Підтвердженням моїх слів є звернення Вищої ради правосуддя, суддівського та адвокатського об’єднань до глави держави як гаранта Конституції з пропозицією вирішити гостре кадрове питання. У листі наведена цифра 2,5 тисячі, саме стільки нині вакантних посад суддів у державі. Названо також суди, де взагалі не здійснюється правосуддя, бо там немає жодного судді. Таких нині в Україні вісім судів. Один з них у нашій області. Це — Тиврівський суд.

Відсторонили  за підозрою у злочині

— Як так сталося, що у згаданому вами Тиврові не залишилося жодного судді?

— У Тиврові працював тільки один суддя, — каже Сергій Медвецький. — Там не було можливості створити колегію, для цього потрібно три судді. Ситуація пояснюється уже згаданим дефіцитом кадрів. Восени нинішнього року Вища рада правосуддя тимчасово відсторонила єдиного суддю від здійснення правосуддя. Яка причина? Йому оголосили повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Рішення приймалося за клопотанням Генерального прокурора України.

Довідково

Суддю Тиврівського районного суду підозрюють у вчиненні злочину за частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України, тобто в отриманні неправомірної вигоди. Суддю відсторонили 17 вересня нинішнього року на два місяці.

— Після того, як суд залишився без жодного судді, справи передали на розгляд в інші суди? — запитую у Сергія Медвецького.

— Частково так. Кажу частково, маючи на увазі кримінальні справи. Їх перенаправили в інші суди. А цивільні — це земельні питання, трудові спори, житлові, сімейні — чекають свого часу, коли у суд призначать суддів. Є випадки, коли у суддів закінчилися терміни виконання повноважень, тому вони не мають права здійснювати судочинство, хоча залишаються на роботі, отримують платню. Розгляд справ передається іншим суддям.

— Чому цивільні справи не перенаправляються в інші суди, а лише кримінальні?

— Цивільні справи не розглядаються іншими судами, бо законодавчо не врегульована зміна підсудності.

— Все-таки, чому у судах вакансії, зокрема у Вінницькому апеляційному?

— Уже два роки в державі не працює Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС), саме цей орган відповідає за формування суддівського корпусу, — каже Сергій Медвецький. — Не завершено процедури кваліфікаційного оцінювання суддів, не розпочато нові процедури добору та заповнення суддівських вакансій. Конкурс на посаду суддів востаннє оголошували в 2019 році. Але після того ліквідували ВККС. Відтоді добір суддів не проводиться.

Доки не сформована Вища кваліфікаційна комісія, конкурсів на посаду суддів до будь-якого суду не може бути.

— Якби працювала Вища кваліфікаційна комісія, вам вдалося б заповнити вакансії?

— Нам необхідно збільшити кількість суддів кримінальної палати, їх лише восьмеро, це дві колегії по чотири судді, організація роботи незручна, бо можуть бути задіяні судді в інших справах, накладки виходять на призначення справ і т. д. Ще б однієї кримінальної колегії, думаю, було б достатньо. Але це не від нас залежить.

Факт

Суддів не вистачало в судах також до 2019 року, коли працювала Вища кваліфікаційна комісія суддів.

Справ більше, ніж днів у місяці — 36 на одного суддю

— Як позначається на роботі Вінницького апеляційного суду дефіцит кадрів? — запитую у голови суду Сергія Медвецького.

— Щомісячно у нинішньому році на одного суддю надійшло до розгляду в середньому 36 справ і матеріалів. За такий само період торік, тобто з січня до середини листопада, було 43 справи та матеріалів. За десять з половиною місяців 2021 року апеляційним судом уже розглянуто 9019 справ та матеріалів, це 92,6% від усіх, що перебували у провадженні.

— Навантаження значне, кандидати на посади суддів, звичайно, знають про це, є з кого вибирати суддів?

— Охочих одягти мантію багато. Зокрема, з числа помічників суддів. Деякі з них працюють понад 20 років. Чому не стають суддями? Хтось не пройшов конкурс, це ж конкурсна основа, хтось написав краще, хтось гірше.

Конкурси великі. Останній з них був у 2017 році. Чотири тисячі учасників, приблизно 10 чоловік на місце. Йдеться про загальнодержавний конкурс.

— Ніхто не має права впливати на ухвалення суддею рішення, це передбачено законом. Але ж має бути відповідальність...

— Така відповідальність визначена законодавчо статтею 375 Кримінального кодексу України. За постановлення суддею чи суддями завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали чи постанови передбачено суворе покарання — аж до обмеження чи позбавлення волі. Це підслідність ДБР. Його слідчі мають довести, чи було рішення завідомо неправосудним.

— У Вінницькому апеляційному всі судді призначені безстроково на посаду?

— Так.

— Є такі, хто добровільно залишає посаду?

— Звичайно, і не тільки ті, хто набув  20-річного стажу. У Тростянці суддя звільнилася через чотири роки від початку перебування на посаді.

— Чому?

— Її звільнення було добровільним. На мою думку, є дві причини, через які судді звільняються, — продовжує Сергій Медвецький. — Одна з них — постійні зміни в законодавстві, немає можливості зрозуміти, як діяти у законодавчому полі. Інколи закони так швидко змінюють, що не встигаєш за ними. Законодавча, виконавча, судова влада мають працювати як єдиний механізм. Якщо такої стабільності немає, кожна людина вибирає для себе — працювати далі чи не працювати.

Друга причина — це соціальна захищеність. Судді, які йдуть у відставку, не відчувають її від держави. І не тільки ті, які йдуть у відставку. Наприклад, у нас працюють судді з інших регіонів держави. Житлове питання для них не вирішується. Я не кажу, що вони не можуть винаймати квартиру. Я кажу про соціальні гарантії держави.

Є плинність кадрів серед працівників апарату судів. Насамперед через низьку зарплату. У нинішньому році працівникам апарату почали платити менше, ніж раніше. Без апарату суд не може працювати.

Третій раз не переоберуть

Сергія Медвецького (47 років) удруге обрали на посаду голови Вінницького апеляційного суд: перший раз  9 листопада 2018 року, другий — 18 жовтня 2021-го. Вибори відбувалися шляхом таємного голосування. Третій термін на посаді голови не передбачено законом. Каже, у нього 21 рік чистого суддівського стажу. Якщо додати чотири роки роботи стажистом, то цифра становитиме 25 років.

Інформація до роздумів

Роботу Вінницького апеляційного суду (ВАС) позитивно оцінили понад 45% респондентів. Загалом у державі рівень довіри до людей у мантіях не досягає навіть 10%. Як пояснює такий контраст голова суду Сергій Медвецький?

— На мою думку, опитування необхідно робити серед тієї категорії громадян, які безпосередньо стикалися з судовою системою, тобто серед учасників процесу, — каже голова суду. — Що може відповісти про роботу суду людина, яка ніколи не переступала поріг установи? Це те само, якби мені запропонували оцінити роботу, скажімо, нашої металургії. Невже можна це зробити об’єктивно?

В опитуванні, яке проводили у нас, брали участь безпосередні учасники судових засідань. Вони оцінили те, що побачили особисто.

Дослідження проводили у рамках програми опитувань відвідувачів судів. Технічну підтримку надала «Всеукраїнська коаліція правової допомоги», а фінансову — USAID «Нове правосуддя». Опитування тривало упродовж десяти днів у липні нинішнього року.

Розмову вів Віктор СКРИПНИК.

Вінниця.