Вугілля заготовили понад 700 тисяч тонн. При цьому триває постачання палива морським шляхом із США, Колумбії, Австралії.

Ми б беззастережно погодилися, коли б не знали зі слів прем’єра Шмигаля, що «в середньому за опалювальний сезон споживається майже 10 мільйонів тонн (вугілля). 8 мільйонів — це наш видобуток, а трохи більш як 2 мільйони тонн — це те, що дозамовлено».

Тому заява про «понад 700 тисяч тонн» у середині опалювального сезону звучить дещо самовпевнено.

Тим часом Герман Галущенко продовжує: вироблення атомної генерації у нинішньому сезоні перевищує 55 відсотків порівняно з 51 відсотком минулої зими. На ній зосереджено основне енергетичне навантаження.

Теплоелектростанції виробляють 30 відсотків усієї наявної електроенергії, а на гідроелектростанції припадає до 7 відсотків виробленої в країні електроенергії. «Якщо газу власного видобутку Україні не вистачає, щоб покрити свої потреби, то електроенергію ми виробляємо для себе самі», — хвалиться міністр.

Кортить запитати: навіщо було наприкінці минулого року замовляти значні обсяги електроенергії з Білорусі?

А міністр запевняє, що українці активно після рекордного підвищення тарифів на газ почали переходити на електроопалення. У нинішньому опалювальному сезоні, мовляв, показник споживання електроенергії зріс на 6 відсотків порівняно з минулим сезоном. При цьому споживання газу скоротилося приблизно на 5—6 відсотків.

Далі більше. Виявляється, за словами Галущенка, щоб мотивувати людей переходити на електрику, уряд відновив пільговий тариф на електроенергію для тих, хто опалює електрикою свої будинки — до 1,68 за кВт-годину! А те, що ця сума не змінюється залежно від обсягу споживання, виходить, найбільше повинно мотивувати українського споживача?!

Чи ж варто нагадувати читачеві, що із січня минулого року уряд скасував так званий пільговий тариф, що давав змогу платити за електроенергію по 0,9 гривні за кіловат тим, хто споживає до 100 кВт на місяць. А разом з ним було поховано і поняття тарифу на електроопалення, який свого часу заохочувався державою та запроваджувався з метою заміщення імпортного газу. Нагадаємо, у першому кварталі минулого року на компенсацію електроопалення навіть було виділено якісь кошти, а потім — махнули рукою.

І ще нагадаємо: «Постійно звертаються... виборці щодо тарифів на електроопалення... людей агітували переходити на нього, щоб заощадити... Після підвищення тарифів удвічі у січні 2021 року їм доведеться платити дуже багато за електроенергію. Чи планує уряд якісь дії у цьому напрямі?» — таке звернення до міністра енергетики Германа Галущенка пролунало від одного з депутатів під час засідання парламенту під час години запитань до уряду у листопаді минулого року.

Міністр був лаконічний, і, на жаль, конкретики від нього не дочекалися. Герман Галущенко тоді сказав, що питання власників електроопалення необхідно «окремо опрацювати».

Виходить, що вже опрацювали?

«Встановлення лічильника допоможе заощадити на платежах за електроенергію. В основному побутові споживачі встановлюють у своїх будинках двозонні лічильники, які тарифікують денне та нічне споживання за різними розцінками. Те, що спожито в нічний час, оплачується за вдвічі меншим тарифом на електроенергію. Отже, якщо вмикати електрообігрів будинку, а також гріти воду в бойлері в нічний час, то плата за електрику буде набагато нижчою, переконує міністр. На що ми заперечимо: без застосування спеціального тарифу економія настільки мала, що навіть немає про що говорити. І певні, що міністрові Галущенку і без нас це відомо.

Насамкінець чиновник переконує, що тарифи на газове опалення уряд вже незабаром не зможе стримувати і після підвищення вартості газу з 1 травня 2022 року вони злетять у кілька разів. Щоб заощаджувати на платежах, потрібно провести термомодернізацію будинків та систем теплопостачання. Зараз в Україні в середньому на місяць витрачається на опалення одного квадратного метра у багатоквартирному будинку 4 кубометри газу. За нинішніми тарифами це коштує приблизно 33 гривні. А от якщо будинок повністю утеплити та систему теплопостачання модернізувати, то ці витрати можна скоротити вдвічі.

Нібито правильні слова, не посперечаєшся. Але й великого ентузіазму вони не викликають. Усе це ми вже не раз чули.

Шкода, що за правильними словами немає діла.