Предстоятель ПЦУ зазначає, що 23 травня було засновано чоловічий монастир — Свято-Успенську Києво-Печерську лавру ПЦУ. Тож у своєму зверненні Епіфаній просить «невідкладно вирішити питання про надання одного з храмів на території Верхньої Лаври, які фактично не використовуються для постійних богослужінь (Благовіщенського храму в колишніх Митрополичих палатах, храму Всіх Святих над Економічною брамою чи іншого в межах Верхньої Лаври) — для звершення регулярних богослужінь Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври ПЦУ. Монополія монастиря Московського патріархату на богослужіння в Лаврі категорично не сприймається більшістю православних в Україні та українським суспільством».
У листі митрополит нагадав, що початки Печерського монастиря сягають середини ХІ ст. (на сто років раніше, ніж перша літописна згадка про населений пункт Москва) й тісно переплетені з традицією чернечого життя на Святій Горі Афон (Греція).
Протягом століть Печерський монастир, який з часом отримав почесне звання Лаври, тобто особливо важливої та зразкової чернечої обителі, розвивався як невід’ємна складова Київської митрополії, приналежної до Вселенського патріархату.
«Антиканонічна анексія Київської митрополії Московським патріархатом у 1685—86 рр. позначилася і на Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі — вона також неканонічно була підпорядкована російській церковній владі. Одним з безпосередніх наслідків такого загарбництва стала примусова русифікація церковних традицій, знищення документів про правдиву історію монастиря і Української Церкви, цензура книгодрукування за московсько-петербурзькими зразками. Попри надзвичайний внесок у відбудову і прикрашення Лаври, здійснений гетьманом Іваном Степановичем Мазепою, за царським наказом у Лаврі його ім’я також «піддавали анафемі»», — наголошує Предстоятель ПЦУ. — Винятково ганебним продовженням цієї антиукраїнської імперської політичної акції стало примусове розділення вулиці Січневого повстання, на якій розташована Лавра, перейменованої в пошану до мецената обителі на вулицю Івана Мазепи, на дві — з метою, щоби частина, на якій розташований монастир і керівний центр релігійного об’єднання УПЦ (Московського патріархату в Україні), не мала назви на честь видатного сина українського народу та мецената Церкви. Натомість найменування цієї вулиці на честь «Січневого повстання» більшовицьких заколотників проти Української Народної Республіки керівництво монастиря Московського Патріархату жодним чином не турбувало».
Для вирішення питання митрополит попросив невідкладно дати доручення компетентним державним інституціям із залученням уповноважених від Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври ПЦУ осіб з метою вивчення стану справ для подання узгоджених рекомендацій.
