Акція стартувала у вівторок. Її ініціатором виступив відомий у країні журналіст, політолог та громадський діяч Славомір Сєраковський. На спеціальній польській краудфандинговій платформі він закликав співвітчизників включитися в акцію такими словами: "Литовці зібрали кошти миттєво, і компанія-виробник "Байрактарів" вирішила подарувати одного безпілотника Україні безплатно, а зібрані гроші призначити на допомогу населенню. Пізніше те саме повторилося з черговим збором коштів на три "Байрактари"! Тепер настав наш час. Пам'ятаєте Бучу, Ірпінь, Маріуполь? Давайте візьмемо участь у боротьбі! Купімо польського "Байрактара".
На платформі вказано суму 22,5 млн злотих (понад 5 млн доларів), але гроші надходять дуже активно. Учора - на момент написання цього матеріалу, тобто за підсумками однієї доби акції - кількість учасників становила становила 5 555, а зібрана сума - 496 534 злотих (майже 112 тисяч доларів). Але до завершення збору коштів ще 29 днів.
Ініціатор акції зазначив у зв'язку з цим, що "сума винятково амбітна, але збір відбувається чудово!". При цьому зауважив, що якщо буде зібрано менше, то всі ці кошти буде передано у фонд ЗСУ в Національному банку України: "Це саме зробимо з надлишком (тобто якщо грошей надійде більше від оголошеної суми)".
С. Сєраковський звітує про перебіг акції також на своєму профілі у Фейсбуці. Саме там з'явилося повідомлення від організатора першого збору коштів на "Байрактар" від Литви Андріуса Тапінаса: "Дорогі браття і сестри, дорога Польще! Як організатор збору коштів на литовський "Байрактар" я дуже радий вашій ініціативі і спільній волі допомогти Україні. Литва це зробила, переконаний, що Польща також це зробить! Разом, допомагаючи один одному, поширюючи цю інформацію, згуртовано, від бізнесмена до студента, поляки це зроблять! Успіху! З Україною до Перемоги!".
Про збір коштів інформують польські ЗМІ. В акцію включилися також українці, які проживають у Польщі, котрі, за словами ініціатора, "готують щось особливе".
Автор ініціативи розповідає, що його часто запитують: чи не боїться, чи не соромиться? На ці запитання відповідає так: "Єдине, чого боюся, щоб ми не підвели українців, бо вони вже знають про нашу акцію і широко про неї інформують у пресі та на телебаченні. А чого нам соромитися? Соромно було б тоді, коли б ми не спробували".
