Проте першого липня з ухваленням Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» збереження середнього заробітку було виключено зі складу соціальних гарантій для призваних працівників. А все тому, що з початком активної фази збройної агресії рф проти України відповідна норма створила додаткове фінансове навантаження на суб’єктів господарювання. Щоправда, відбулося це без детального аналізу та обговорення, визнають і самі народні депутати.

«Велике обурення серед мобілізованих викликала проголосована парламентом норма про скасування збереженої зарплати за основним місцем роботи», — написала у Фейсбуці народний депутат Ірина Геращенко, зауваживши водночас, що «Європейська солідарність» знайшла вихід із цієї ситуації.

«Ми піднімали це питання на погоджувальних і на зустрічі з урядом, і не просто критикували, а запропонували вихід і закликали всі фракції долучитися до співавторства. Отже, «ЄС» зареєструвала законопроект, яким повертається збереження середнього заробітку за місцем роботи (до мобілізації) працівникам, які нині в лавах ЗСУ», — повідомила вона.

Ідеться про проект закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо відновлення гарантій для працівників на час призову на військову службу та запровадження механізму державної компенсації витрат на оплату праці таких працівни-ків на час призову» (№ 7584). Його співавторами виступили, зокрема, Ніна Южаніна, Артур Герасимов, Олена Кондратюк, Соломія Бобровська та Олег Кулініч.

«Держава зобов’язана відновити гарантії для працівників на час призову на військову службу, а роботодавцям таких працівників, які виплачуватимуть їм середню заробітну плату, компенсувати відповідні витрати», — наголошується у пояснювальній записці до законо-проекту.

Власне, за словами Ірини Геращенко, у проекті законодавчого акта пропонується: для працівників, призваних на військову службу, — збереження середнього заробітку на підприємствах, в установах, організаціях; для роботодавців, які виплачуватимуть таку середню заробітну плату, — компенсація відповідних втрат. «Тобто для суб’єктів господарювання — право зменшити на суми таких виплат податкові зобов’язання із податків і зборів, що зараховуються до державного бюджету, протягом воєнного стану та 12 місяців після його припинення або скасування», — за-уважила депутат.

«Держава не має права зменшувати мотивацію мобілізованих. Верховна Рада і Президент допустили помилку, маємо негайно її виправити», — наголосила Ірина Геращенко, подякувавши принагідно кожному воїну за подвиг, пообіцявши зробити все, щоб захистити їхні права.

Наразі законопроектом пропонується вже з 19 липня 2022 року відновити гарантії для працівників на час призову на військову службу — збереження середнього заробітку. Одночасно пропонується визнати заборгованістю держави перед підприємством, установою, організацією загальну суму нарахованих (виплачених) доходів у вигляді заробітної плати, отриманих працівниками таких суб’єктів господарювання, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

«Суб’єкт господарювання на суму такої заборгованості матиме право зменшити свої податкові зобов’язання із загальнодержавних податків і зборів, що зараховуються до державного бюджету України, протягом воєнного стану та 12 місяців після його припинення або скасування. Проект також пропонує погасити зазначену заборгованість шляхом випуску облігацій внутрішньої державної позики, умови якої визначатиме уряд», — ідеться у пояснювальній записці до документа.

Такий підхід, переконані народні депутати, сприятиме відновленню гарантій для працівників на час призову на військову службу, збільшенню мотивації мобілізованих працівників та зменшенню фінансового навантаження на суб’єктів господарювання при виплаті середнього заробітку таким працівникам на час призову.