Рішення, прийняті на цих референдумах, не визнає жодна цивілізована, правова держава. Його проведення і, звісно, вже фактично відомий його організаторам результат, схоже, потрібні для так званого внутрішнього вжитку – для громадяни росії, які в цій війні шукають виправдання збройній агресії проти сусіднього народу.
Якщо брати лише правничу сторону цього процесу, то проведення місцевого референдуму на території України сьогодні просто неможливе.
Так, дійсно, право громадян України на місцевий референдум є, і закріплено воно на рівні Конституції України (ст. 38). Проте відповідного закону, який би регулював процедуру проведення місцевого референдуму в нас немає з 2012 року (Закон України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» втратив чинність на підставі Закону № 5475-VI від 6 листопада 2012 року). Сьогодні у Верховній Раді України лише зареєстровано законопроект за № 5512 про місцевий референдум. Після його прийняття у першому, другому читаннях та в цілому документ набере чинності, можливо це станеться вже наступного року. А поки що проведення місцевих референдумів в нашій країні юридично неможливо.
Іншими словами, юридично неврегульованими залишаються всі етапи організації і проведення місцевих референдумів. Тож на підставі чого і як будуть проводитимуться ці так звані референдуми на окупованих територіях? За яким законодавством, невже російським?
Далі. Якщо на референдумі йтиметься про вирішення питання щодо приєднання окупованих українських території до російської федерації, то відповідно до ст. 73 Конституції України питання про зміну території України можуть вирішуватися виключно всеукраїнським, а не місцевим референдумом. До того ж не можуть бути предметом всеукраїнського референдуму питання, спрямовані на порушення територіальної цілісності України (ч. 2 ст. 3 Закону України «Про всеукраїнський референдум»).
Якщо врахувати те, що окупанти на захопленій території активно роздають російські паспорти нашим громадянам, то ці люди фактично втрачають право брати участь у референдумі та голосуваннях. Оскільки відповідно до ст. 70 Конституції України право голосу на виборах і референдумах мають лише громадяни України, які досягли на день їх проведення вісімнадцяти років.
До того ж сама організація проведення місцевого референдуму може бути забезпечена лише територіальними громадами села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування (ст. 173 Конституції України), а не якимось там псевдоадміністраціями.
Оскільки відповідно до ч. 18 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» це є виключна компетенція сільських, селищних, міських рад, а відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені в порядку, не передбаченому законом.
Тобто для проведення місцевого референдуму потрібно рішення місцевої ради. Не думаю, що в умовах війни на окупованій території можливо зібрати достатню кількість легітимно обраних місцевих депутатів, які б забезпечили необхідний кворум і потрібне для окупантів рішення. Не треба забувати і про те, що місцева рада не може організовувати референдум стосовно територіальної цілісності, а отже, всі її рішення щодо проведення такого референдуму є нікчемними. Про це також і вказує ч. 5 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», яка встановлює: референдуми, проведені на тимчасово окупованій території, у тому числі за сприяння чи за участю державних органів і органів місцевого самоврядування, утворених відповідно до Конституції та законів України, є недійсними і не створюють правових наслідків.
І наостанок варто нагадати, що тимчасово окупована російською федерацією територія України є невід’ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Тимчасова окупація російською федерацією територій України, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для росії жодних територіальних прав (ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).
