На початку липня під час засідання Кабінету Міністрів було ухвалено рішення про запровадження комплексного іспиту з основ Конституції та історії України, а також на визначення рівня володіння державною мовою як умови для прийняття до громадянства України.

І ось минулого тижня в парламенті зареєстровано урядовий проект змін до деяких законів, які стосуються умов прийняття громадянства (№ 7606).

Урядовці пропонують запровадити чітку умову для отримання громадянства – знання основ Конституції  та історії України. Також переглядаються строки для опанування державної мови на рівні, визначеному законодавством, стосовно осіб, яких прийнято до громадянства України, як таких, що мають визначні заслуги й становлять державний інтерес для нашої країни. Йдеться, в тому числі й про тих, хто в установленому законодавством порядку проходить військову службу за контрактом у Збройних Силах України, хто нагороджений державною нагородою, хто отримав посвідку на тимчасове проживання... Особи цих категорій протягом двох років з моменту прийняття до громадянства також повинні будуть скласти іспити з основ Конституції та історії України і підтвердити рівень володіння державною мовою. Передбачається також, що невиконання зобов'язання про складання таких іспитів є підставою для втрати громадянства. 

У законопроекті також уточнено, що такі умови для прийняття до громадянства України не поширюються на дітей та осіб, які мають стійкі психічні, інтелектуальні порушення, що підтверджується медичним висновком, виданим компетентним органом іноземної держави, або відповідним закладом охорони здоров'я України.

Станом на сьогодні у законі про громадянство України серед переліку умов, необхідних для його отримання, в частині знання мови передбачено лише те, що людина має володіти державною мовою або розуміти її в обсязі, достатньому для спілкування. Натомість пропонується уточнити, що володіння державною мовою має відповідати рівню, визначеному Національною комісією зі стандартів державної мови.

Згідно з інформацією, розміщеною на офіційному урядовому порталі, від початку своєї діяльності в 2019 році Комісія вже напрацювала і затвердила низку нормативно-правових документів. Йдеться про порядок перевірки рівня володіння державною мовою, єдині вимоги до процедури проведення іспитів та критерії оцінювання, класифікацію ти вимоги до рівнів володіння державною мовою. Саме на підставі цих вимог 16 липня 2021 року було запроваджено іспит на рівень володіння державною мовою для набуття громадянства України. Він має комплексний характер і передбачає оцінювання за всіма видами мовленнєвої діяльності – читання, слухання, говоріння, письмо. Від часу запровадження, 16 липня 2021 року, і до 12 липня 2022 року іспит на рівень володіння державною мовою для набуття громадянства успішно склали 627 осіб.

Законопроект, ініціатором якого виступив Прем'єр-міністр Денис Шмигаль, подано в Верховну Раду 28 липня, у День Української Державності. У своєму Телеграмі очільник уряду зауважив: "Український народ своєю сміливістю та згуртованістю сьогодні пише нову історію України. Історію, де подвиг українського війська та всіх українців буде назавжди закарбований в пам'яті поколінь як приклад мужньої та самовідданої боротьби за свободу... Громадянство України – це привілей, який потрібно заслужити знаннями й повагою до основоположних засад нашої країни".

Працювати над змінами до законодавства, які стосуються набуття громадянства, Кабмін почав у відповідь на доручення Президента Володимира Зеленського. А глава держави, зі свого боку, зреагував на петицію, яка в червні цього року набрала необхідні 25 тисяч голосів. Ініціатор петиції Віталій Капустян звернувся до Президента з проханням запровадити обов'язковий іспит для здобуття громадянства України. Окрім складання тестів із мови, історії та знання Конституції, автор петиції пропонував також усім, хто хоче стати громадянином України, вивчати державний Гімн. Але це положення в поданому законопроекті не відображено. 

Зареєстрували петицію 23 травня. І от м'яч уже на полі законодавчого органу влади. У Верховній Раді головним у розгляді цього питання визначено Комітет з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин.