Волосоподібний мис.
Адже розташований на стику Миколаївської та Херсонської областей, вражає незайманою красою. Смугу білосніжного піску омиває з одного боку Дніпровсько-Бузький лиман, з другого — Чорне море. Утім, не варто одною ногою ступати в море, а другою — у лиман. Кажуть, якщо зробити це на краю коси, буде нещастя. Усі наші про це знають. Тому так не роблять. А для ворога, який ступив на край коси, — це точно погана прикмета.
Край заповідний та стратегічний
Свою назву Кінбурн дістав від тюркського «кіл» — волосина і «бурун» — мис. Волосоподібний мис — так назвали турки півострів.
З найдавніших часів на Кінбурні існує майже в первісному вигляді світ тварин і рослин. Через те, що коса з одного боку омивається морською, а з другого — дніпровською прісною водою, вона вкрита сосновим лісом і різнотрав’ям, тут створюється унікальний мікроклімат, в умовах якого росте багато цілющих трав та ендемічних рослин. На Кінбурні майже 150 озер, є з лікувальними грязями. Тут знайшли домівку майже 60 видів червонокнижних тварин і справжнє царство птахів.
Кінбурнська коса — місце казкових ландшафтів та унікальних природних пам’яток. Цілинні степи змінюють реліктові гаї, густі порослі папороті змінює хміль і виноград. У сосняку ростуть білі гриби, а за кількасот метрів ліс уже нагадує джунглі. На озерах і в морських затоках збираються зграї рожевих фламінго, гніздяться чаплі та журавлі, знаходять притулок орли-білохвости.
Саме ці та багато інших чинників стали основними в боротьбі екологів за присвоєння Кінбурну особливого статусу. Це була справжня боротьба. У результаті створено регіональний ландшафтний парк «Кінбурнська коса», а трохи пізніше — Національний природний парк «Білобережжя Святослава».
Під час повномасштабного російського вторгнення в березні 2022 року російські війська окупували півострів, заблокувавши рух із портів Херсона й Миколаєва, вели обстріли Очакова. Голова Миколаївської ОВА Віталій Кім вважає, що головна мета окупантів — утримати цю територію, а не просуватися далі й наступати на Миколаївщину. Кінбурн має для ворога стратегічне значення. Утім, українські сили готують військову операцію з визволення окупованого півострова.
Під ворожим чоботом
Уперше окупанти заїхали на територію Кінбурнського півострова 18 березня. Місцевий житель Олександр розповів виданню «НикВести»: «Росіяни приїхали на самохідних гаубицях, обстрілювали Очаків, отримали точну відповідь по їхніх позиціях від ЗСУ та поїхали. Удруге повернулися 27 березня великою колоною техніки і відтоді вже не полишали цієї території. Приблизно 25 одиниць техніки різного виду: «Тигри»,
КамАЗи, БТРи. Вони заходили в кожну хату, перевіряли в кожного документи, шукали зброю, забирали її в мисливців».
Саме з того часу росіяни почали чинити цілковите свавілля на території заповідної зони. Через обстріли окупантів пожежі там не вщухали тижнями.
Російські агресори мали намір знищити цю місцину, спалити її, стерти з лиця землі. Кинули, звісно, не сірник. Кінбурн палав. Гасити взялися місцеві жителі. Частину пожежних машин, які можна було б залучити, росіяни вивезли з населених пунктів, ще частину знищили. «Все горіло, а гасити чим? — згадує Олександр. — Люди з Покровки, Василівки, Геройського збиралися, щоб гуртом боротися з вогнем. Але нас не пускали до лісу. І вони чекали вдома з лопатами, щоб хоч би хати не загорілися. Була можливість тільки трактором оборати землю навколо села — зробити канаву».
Також окупанти замінували територію Кінбурнської коси. Майже щодня на мінах підриваються дикі тварини, є випадки й людських жертв. Окрім постійних обстрілів, підпалів та мінувань, російські військові займаються мародерством та беруть у полон місцевих жителів. І хоча більшість мешканців коси вдалося евакуювати, тут іще залишаються цивільні, здебільшого старенькі.
«Тонку волосину» не порвати
Територія Кінбурнської коси потерпає від забруднення атмосферного повітря внаслідок обстрілів, вибухів та пожеж у природі, порушення ґрунтового покриву через проїзд важкої військової техніки, зараження водойм пально-мастильними та вибуховими матеріалами.
Через війну значна площа водно-болотної, лучної, степової та деревної рослинності коси постраждала від пожеж. Також воєнні дії та їхні наслідки створюють потужний фактор турбування для тваринного світу, знищують місця осілості та самих тварин. Вогонь спалив понад 4227 гектарів території півострова в межах Національного природного парку «Білобережжя Святослава».
Розрахувати точну суму всіх збитків, завданих Кінбурну, наразі неможливо через тимчасову окупацію. Проте в Національному природному парку «Білобережжя Святослава» визначили орієнтовні обсяги збитків. Вони сягають уже понад 100 мільярдів гривень: 50 мільярдів гривень — знищеної флори, 50 мільярдів гривень — знищеної фауни.
«Попри тимчасову окупацію нині фахівці розпочали роботу з відновлення заповідної зони, — зазначає директор Національного парку Віктор Коваль. — Спеціалісти регулярно збирають дані супутників, що допомагає оцінити ймовірну шкоду. Співробітники Національного природного парку також працюють над розробленням технологій, які дають змогу відновити ліс після деокупації за коротший проміжок часу».
Кінбурн називають пташиним царством. Фото автора.
Утім, на відновлення коси знадобляться десятиліття. «Маємо надію, що після закінчення війни сонце, вітер та вода з часом загоять воєнні рани Кінбурна, а природна рослинність та тваринний світ поступово відновляться», — переконаний директор РЛП «Кінбурнська коса» Зеновій Петрович. «Наш мирний Кінбурн, ми тебе пам’ятаємо. Любимо, віримо і збережемо. У наших снах бачимо тебе таким ніжним, весняним. П’янким літнім, шумним і солоноводим. Грибним осіннім, чистоводним. І навіть холодним, пухнастим взимку. Ніде немає такої тиші у всесвіті, як взимку на Кінбурні. Пам’ятаймо, природа і життя людей — понад усе. Тримаймося разом, робімо те, що можемо, кожний», — ідеться в одному з дописів у соцмережах.
Нещодавно в Очакові відбулася зустріч науковців, екоактивістів, представників громад, де обговорили майбутнє Кінбурну. «Ми не повинні опускати руки, падати духом, ми мусимо думати про завтрашній день заповідного місця Миколаївщини та Очаківщини — Кінбурнської коси», — зазначила Світлана Тарабан, начальник відділу екоосвітньої роботи та рекреаційного благоустрою НПП «Білобережжя Святослава». Вона ж побажала всім зустрітися на мирній Кінбурнській землі. Тож до зустрічі на Кінбурні!
Миколаївська область.
