Перше — допомога війську

— Миколо Петровичу, живемо, на жаль, у час великої борні за свободу й незалежність рідної землі. І хоч очолювана вами природоохоронна установа — структура цілком мирна і розташована у глибокому тилу, але частина співробітників — у лавах ЗСУ, на передовій, а решта сприяють українському війську, як мовиться, чим можуть. Тож із допомоги армії й хотілося б розпочати нашу розмову...

— З початком війни наша установа активно долучилася до підтримки ЗСУ, а також допомоги вимушеним переселенцям.

Двадцять сім співробітників заповідника, які раніше стояли на захисті заповідних територій, пішли до лав тероборони і ЗСУ. Більшість — у зоні бойових дій. 

На потреби військових формувань та оборони країни нами передано техніку і автотранспорт: п’ять легковиків підвищеної прохідності, а також дві вантажівки ГАЗ-66.

Візит-центри і гостьові кімнати заповідника відчинили двері для багатьох сімей переселенців із різних регіонів України. За перші дні агресії через заповідник пройшли сотні осіб, які або проїжджали транзитом, або зупинялися на деякий час. Одночасно установа могла розмістити до 75 осіб. Також багато наших працівників надавали прихисток постраждалим у себе вдома.

Профспілка для ЗСУ уже зібрала понад 40000 гривень на придбання автомобілів для військових. У жовтні, до Дня захисників і захисниць України, чотирнадцять мобілізованих співробітників отримали пакунки із продуктами та різними смаколиками, а решта — матеріальну допомогу. Також для 101-ї бригади тероборони передано дві маскувальні сітки і посилки з випічкою та домашніми консервами. Багато працівників установи долучаються до волонтерських ініціатив.

Загалом, сума міжнародної допомоги сягає півмільйона євро.

— Проте, незважаючи на війну, маємо робити кожен свою роботу, дбати про розвиток і домагатися результату. Якщо зачепити одне з основних покликань заповідника: рекреаційна діяльність і туризм?

— Це один з основних напрямів діяльності Карпатського біосферного заповідника. Відповідно до законодавства, рекреаційна діяльність і туризм дозволяється в буферній і зонах антропогенних ландшафтів та регульованого заповідного режиму і заборонено проведення в заповідній (ядровій) зоні.

Рекреаційна діяльність здійснюється на базі: облаштованої й ознакованої ділянки Закарпатського туристичного шляху; 20 екотуристичних маршрутів загальною протяжністю понад 200 кілометрів; мережі візит-центрів та високогірних екопунктів; облаштованих місць відпочинку; стаціонарних наметових майданчиків. Також для рекреантів розроблено програми різноманітних екскурсійних турів. 

Новацією стало створення віртуальних турів і екскурсій та наявність на сайті інтерактивної туристичної мапи Карпатського біосферного заповідника з відображенням відзнятих об’єктів.

Ідемо в ногу з часом: нинішнього року запроваджено проведення безготівкової оплати за користування платними рекреаційними послугами з допомогою POS-терміналів та через QR-код системи Приват-24. Триває робота з експертами українсько-німецького проекту щодо запровадження системи придбання електронних квитків через сайт установи. Для прикладу: з січня надходження від рекреаційної діяльності становлять 527170 гривень, з яких у формі безготівкової оплати — 32750 гривень.

Слід зазначити, що торік відвідування заповідника через повномасштабне вторгнення росії зменшилося до десяти тисяч осіб проти 29151 у 2021 році. Проте уже за п’ять місяців нас відвідали 8363 туристи. А сезон тільки починається... Водночас надходження вже становлять понад півмільйона проти 387022 гривень за весь 2022 рік.

ІЗ ДОСЬЄ «ГОЛОСУ УКРАЇНИ»

Микола Рибак народився 31 березня 1963 року в селі Богдан Рахівського району на Закарпатті. Закінчив Львівський лісотехнічний інститут і Національний транспортний університет (фах — екологія). Уся трудова діяльність пов’язана з КБЗ: пройшов шлях від лісника, помічника лісничого, майстра та інженера лісу, головного лісничого заповідника — до заступника і першого заступника-головного природознавця. У 2015-2021 роках уже очолював, а з осені минулого року — знову директор КБЗ. 

Депутат Рахівської райради.

Разом із дружиною Ольгою виховав п’ятеро дітей: двох синів — Михайла та Івана і трьох доньок — Оксану, Вікторію та Ольгу.
Нагороджений багатьма відомчими і обласними відзнаками, а також йому присвоєно почесне звання «Заслужений природоохоронець України».

У Долині нарцисів — буйволи, бджоли і коні-гуцулики

— Таки вартує сказати і про такий туристичний магніт, як Долина нарцисів...

— Це єдине місце в світі, де нарцис вузьколистий цвіте на висоті 180 метрів над рівнем моря. Зазвичай у природі цей високогірний вид поширений в Альпах, на Балканах і в Карпатах на висотах 1100-2060 метрів.

Долина нарцисів перебуває у складі Карпатського біосферного заповідника з 1992 року і входить до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. Площа масиву — 256 гектарів. У липні 2019 року секретаріатом Рамсарської конвенції Долині нарцисів надано статус водно-болотних угідь міжнародного значення.

Це унікальний ботанічний об’єкт. Там охороняється найбільший у Центральній Європі осередок нарциса вузьколистого (Narcissus angustifolius), який занесено до Червоної книги України.
Разом із величезним науковим значенням Долина нарцисів становить і значну естетичну цінність. У період масового цвітіння (перша половина травня) Долина вкривається майже суцільним білим килимом квітучих нарцисів, помилуватися яким приїжджають звідусіль.

До масового відвідування Долини нарцисів під час цвітіння відновлено три оглядові майданчики, інформаційні стенди та перехідні містки, які є важливими складовими покращення благоустрою території. Також відремонтовано шлюзи-загати для підняття рівня ґрунтових і поверхневих вод на водотоках для збереження лучно-болотних комплексів із нарцисом вузьколистим; розпочато будівництво господарської споруди для утримання буйволів узимку як складового елемента реалізації природо-охоронного та рекреаційного проекту «Випасання карпатських буйволів на території заповідника».

Там плануємо створити нові локації для постійного прийому туристів: демонстраційне господарство з утримання буйволів, пасіку з можливістю отримання послуги «сон на вуликах із бджолами» та наглядного огляду й ознайомлення з роботою бджіл, влаштування оглядової вежі, відкриття вело-маршруту, катання верхи на конях-гуцуликах...

Зважаючи на обмежені можливості, спричинені вторгненням росії, адміністрація заповідника вдячна голові ГО «Дунайсько-Карпатська програма» Богдану Процю за надання реальної підтримки в реалізації запланованих заходів.

Отже, один із наших ключових пріоритетів — збереження заплавних лучних екосистем Долини нарцисів — унікального водно-болотного угіддя міжнародного значення та їх невід’ємного компонента — нарциса вузьколистого. У цьому напрямі КБЗ плідно співпрацює з ГО «Дунайсько-Карпатська програма» у рамках проекту «Врятуй Долину нарцисів» за підтримки Європейської асоціації охорони навколишнього середовища (European Outdoor Conservation Association) і німецького виробника туристичного спорядження Ortovox.

Плідна співпраця з ученими Європи та Америки

— Цілком логічно ми підійшли до іншої складової діяльності КБЗ — співпраці з міжнародними партнерами... Адже площі заповідника з віковими пралісами, червонокнижною та іншою рідкісною флорою і фауною, наукові здобутки (зокрема професора Гамора та інших екологів) — усе це викликає жвавий інтерес європейських учених...

— Це так. Карпатський біосферний заповідник (став першим серед установ природно-заповідного фонду Міндовкілля України) у 2020 році успішно пройшов державну атестацію як наукова установа за напрямом природничі науки і був віднесений до ІІ класифікаційної групи — стабільних наукових установ, що є провідними за відповідними напрямами проведення на-
укових досліджень і виявляють активність щодо інтеграції у світовий науковий простір та європейський дослідницький простір з урахуванням національних інтересів.

Заповідник активно співпрацює з провідними науково-дослідними інституціями світу. Серед них: Швейцарський федеральний інститут лісових, снігових та ландшафтних досліджень WSL, Інститут екології E.C.O. (Австрія), Вермонтський університет (США), Геттінгенський та Марбурзький університети, Університет сталого розвитку м. Еберсвальде, Фонд Міхаеля Зуккова (Німеччина), Університет Менделя (Чехія).

Лише за останніх 10 років науковці КБЗ опублікували понад тисячу статей, з яких більш як десяток увійшло до міжнародних на-укометричних баз даних, зокрема Web of Science і Scopus.
Серед діючих найважливішим для КБЗ є україно-німецький проект «Підтримка природно-заповідних територій в Україні». Завдяки йому заповідник зміг значно покращити свій матеріально-технічний і кадровий потенціал.

Ще одним важливим проектом є «Life Prognoses — Збереження старовікових лісів у Європі: природна спадщина, загальний опис, синтез та екосистемні послуги», який фінансується фондом Life + Європейського Союзу. Він націлений на захист і популяризацію старовікових лісів у Європі та є одночасно і науковим, і природоохоронним, і промоційним, оскільки його основною метою визначено розробку критеріїв і методів оцінки та картування старовікових лісів; оцінку їх екосистемних послуг, а також комунікацію і підвищення обізнаності для забезпечення збереження старовікових лісів на нашому континенті.

КБЗ тісно співпрацює також із Франкфуртським зоологічним товариством — міжнародною природо-охоронною організацією зі штаб-квартирою в Німеччині. Торік товариство надало нам відчутну підтримку: пальне, ремонт критичної інфраструктури, канцтовари, різноманітне устаткування, зокрема для реалізації системи СМАРТ.

Минулоріч ми започаткували співпрацю із Global Conservation зі штаб-квартирою в Сан-Франциско (США). Це єдина природоохоронна група, головною місією якої є пряме фінансування збереження природоохоронних територій і об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в країнах, що розвиваються. Основним напрямом співпраці є запровадження системи СМАРТ, яка слугує для потреб охорони території і здійснення моніторингу.

Також наші науковці виступають координаторами досліджень в українських складових частинах об’єкта Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи» і залучені до розробки міжнародних настанов з менеджменту буферної зони об’єкта спадщини та природоохоронних рекомендацій з їх збереження.

КБЗ є також організатором і базою численних міжнародних наукових конференцій, семінарів, круглих столів тощо. Ми слугуємо полігоном для проведення досліджень українськими і зарубіжними науковцями навчальних практик студентів провідних закладів вищої освіти України та Європи. Щорічно участь у практиках беруть понад 300 бакалаврів та магістрів із семи університетів. На базі заповідника щороку переддипломну магістерсь-ку практику проходять студенти Уні-верситету сталого розвитку м. Ебер-свальде (Німеччина), Державного університету Молдови (м. Кишинів) та універ-ситету імені Стефана Чел Маре (м. Сучава, Румунія).

Податківці проводять опис майна під заставу. Чому?

— Заповідник розташований на величезній площі і землях кількох районів Закарпаття. Тож якщо повести мову про сталий розвиток цих територій і співпрацю з ОТГ?

— КБЗ створено на базі Карпатського державного заповідника згідно із президентським Указом «Про біосферні заповідники в Україні» (1993 р.). Розташований на території Берегівського, Рахівського, Тячівського, Хустського районів Закарпаття. Загальна площа заповідника — 66417,4 гектара, в тому числі 57399,4 гектара земель, що надаються йому в постійне користування, та 9018 гектарів земель, які включаються до його складу без вилучення в землекористувачів.

Біосферний заповідник разом із транзитною зоною, або територією сталого розвитку площею 136900 гектарів, формує Карпатський біо-сферний резерват ЮНЕСКО.

Зазначена вище транзитна зона створена у 2016 році на основі земель шести територіальних громад (Рахівської, Ясінянської, Богданської, Великобичківської, Угольської і Нересницької) і п’яти державних лісгоспів: Рахівського, Ясінянського, Великобичківського, Брустурянського і Мокрянського.

З громадами, які розташовані у зоні діяльності заповідника в межах Рахівського і Тячівського районів, протягом останніх років укладено 17 декларації про співпрацю у рамках програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера». А меморандум із держлісгоспами — про співпрацю для ведення лісового господарства на засадах сталого розвитку.
Важливою є еколого-освітня діяльність заповідника. Щороку відділ екоосвіти проводить майже 50 екологічних акцій, організовуються десятки етнофестивалів, тематичних семінарів, круглих столів тощо.

Успішно функціонує координаційна рада Карпатського біосферного заповідника (резервату) ЮНЕСКО, яка є дорадчим органом адміністрації КБЗ і покликана розглядати різні питання: пов’язані з використанням природних ресурсів на території заповідника (випасання овець, корів, сінокосіння, забезпечення населення паливними дровами тощо), охорони, розширення території, участь у спільних проектах з розвитку і благоустрою території тощо.

Справді новацією у співпраці заповідника і територіальних громад є співфінансування природоохоронних заходів. Так, на основі укладених програм соціально-економічного і культурного розвитку населених пунктів Рахівського і Тячівського районів та міста Хуста впродовж 2020—2021 років за кошти місцевих бюджетів виконано природоохоронних заходів на мільйон сто тисяч гривень. Ця робота триває. Нині Богданською ТГ затверджено програму щодо виділення КБЗ для ремонту дорожнього покриття до гори Говерла і вже виділено 375 тисяч гривень, а Углянською ТГ — півмільйона на ремонт побутового корпусу в Угольському природоохоронному науково-дослідному відділенні.

Інформуємо громадськість про діяльність нашої установи через власний веб-сайт і соціальні мережі, а також ЗМІ.

Водночас на сьогодні є загроза, що КБЗ, як і інші установи природно-заповідного фонду, можуть стати банкрутом. Річ у тім, що через вторгнення росії, починаючи з минулого року, Міндовкілля України недофінансувало заповідник на сплату земельного податку в сумі 29500 тисяч гривень.

Це, через неузгодженість податкового і бюджетного законодавства, — спричинило вкрай важку і не прогнозовану ситуацію щодо подальшого належного функціонування заповідника. Зараз в установі податковими органами проводиться опис майна під заставу на 18 мільйонів гривень.

Вихід із цієї ситуації можливий, якщо заповіднику виділити додаткові фінанси для погашення боргу з урахуванням пені і штрафних санкцій або ж урегулювати проблему на законодавчому рівні із внесенням відповідних змін до Податкового кодексу України.

Наше звернення до громад щодо зменшення ставки земельного податку не знаходить підтримки через низький рівень надходжень до казни сільрад.

Ситуація може вийти з-під контролю з моменту блокування рахунків заповідника і примусового стягування коштів на погашення земельного податку.

— І на завершення: полонинське господарювання, дуже привабливий бренд «гуцульська бриндзя», екологічно чисті харчі з легендарних Карпат...

— Концепція сталого розвитку для Карпатського біосферного заповідника передбачає, зокрема, й підтримку традиційного природокористування. Серед них і полонинське господарство — невід’ємна складова гуцульської культури.

На території КБЗ історично випасається худоба мешканців практично всіх прилеглих населених пунктів. Серед свійських тварин упевнено домінують вівці, хоча чисельність великої рогатої худоби також є доволі істотною. Інші тварини, наприклад, коні чи кози, — становлять мізерну частку.

Слід зауважити, що чисельність свійських тварин невпинно зменшується. За останніх п’ять років кількість овець, які літують на полонинах заповідника, зменшилась на 2200 голів (із 6508 до 4308), а корів — на 251 голову (із 537 — до 286). Тому той факт, що площа випасів зменшилася майже на тисячу гектарів і на сьогодні становить приблизно 4 тисячі гектарів, не спричинив незручності і соціальних збурень серед громадян.

Адміністрація КБЗ підтримує тергромади у веденні полонинського господарства, що передбачає покращення стану під’їзних доріг до полонин, забезпечення вівчарів і пастухів дровами та діловою деревиною для ремонту наявної інфра-структури і приготування молочної продукції, а також створення умов для ефективнішого захисту худоби від хижаків тощо.

Щороку укладаємо угоду з уповноваженим громади про дотримання пастухами заповідного режиму і забезпечення належного ведення полонинського господарства.

Варто наголосити, що вівчарство нині — основна галузь тваринництва в гірському Закарпатті. І має підтримку влади. А те, що сир «гуцульська овеча бриндзя» — перше українське географічне зазначення в Україні, яке відповідає всім європейським вимогам і має право на визнання в ЄС, — свідчить: відродження вівчарства до обсягів минулих років не забариться. А КБЗ, одним із основних завдань якого є підтримка традиційного господарювання, — продовжить і надалі надавати підтримку розвитку вівчарства. Адже на полонинах заповідника виготовляють екологічно чисті харчі. Упевнений: ведення такого господарства щодалі ставатиме рентабельним і економічно вигідним.

Рахів Закарпатської області.

Фото надано автором.