«Наші підприємці адаптуються до реалій воєнного часу та дивляться в майбутнє з оптимізмом. Другий квартал поспіль маємо позитивні очікування щодо зростання ділової активності», — зазначив під час засідання уряду Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, додавши, що цьому сприяє надання малому та середньому бізнесу пільгових кредитів та грантів.

Зокрема, вже виплачено 2 мільярди гривень мікрогрантів на власну справу, 2,2 мільярда гривень — переробним підприємствам на розширення виробничих потужностей та 541 мільйон гривень аграріям на висадку нових садів і створення нових теплиць. Крім цього, за час повномасштабної війни бізнес отримав майже 40 тисяч кредитів на 155,5 мільярда гривень за програмою «5-7-9».

Уряд затвердив угоду про фінансування програми «Підтримка Євросоюзу для відновлення та реформ». Після її підписання Єврокомісія виділить 335 мільйонів євро допомоги, яка буде спрямована на відбудову інфраструктури, зокрема енергетики, допомогу бізнесу, на антикорупційні заходи, захист довкілля та цифровізацію.

Коментуючи реалізацію програми відновлення, прем’єр підкреслив, що першим напрямом є житло. Зокрема, через єВідновлення за пошкоджене агресорами майно 19 тисячам родин уже виплачено 1,5 мільярда гривень.

Також отримано майже 5 тисяч звернень громадян щодо знищеного майна та через Дію уже згенеровано 346 сертифікатів. Середня сума кожного сертифіката становить майже 2 мільйони гривень, тож незабаром люди зможуть придбати нове житло.

Також Президент уже підписав закон про виплати компенсацій за зроблені власним коштом ремонти, тож вони мають розпочатися у 2024 році.

Крім того, понад 4,3 тисячі родин уже скористалися пільговою іпотекою єОселя.

Ще один напрям відновлення — це медичні та освітні заклади. На сьогодні внаслідок російських обстрілів пошкоджено 1455 медичних закладів та 190 повністю зруйновано. «Ми не чекаємо закінчення війни, щоб узятися за це завдання. Наразі 411 медичних об’єктів повністю відновлено, ще 412 — частково. Працюємо далі в інтенсивному режимі, бо кожен медзаклад, що поновить роботу — це врятовані людські життя», — наголосив 
Д. Шмигаль, додавши, що також атаковано більш як 3,5 тисячі освітніх об’єктів, з яких половина — це середні школи. Нині понад 500 із них відбудовано.

Кабмін затвердив Стратегію реформування системи шкільного харчування на 2023—2027 роки. «Реформа шкільного харчування — це масштабний проект, покликаний виростити дітей здоровими, щоб вони розуміли цінність збалансованого якісного харчування. Тому, починаючи із садочків і шкіл, ми посилюємо систему контролю якості, переглядаємо норми, які стосуються і умов приготування, і технологічних карт страв, меню. Ці кроки дають змогу навчити дітей їсти правильно та започатковують культуру здорового харчування на рівні кожної окремої громади», — зазначив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

Реалізація цієї стратегії, зокрема, передбачає комплексну модернізацію або відновлення харчоблоків та впровадження нових норм харчування, що має стимулювати зміну харчових уподобань дітей шкільного віку та, як наслідок, формувати здорове суспільство і значно знижувати рівень неінфекційних захворювань в Україні.

Уряд підтримав та подасть на розгляд парламенту законопроект про внесення змін до Закону «Про закордонних українців», який наділяє Національну комісію з питань закордонних українців під час розгля-ду звернень про надання, відмову або припинення статусу закордонного українця правом звертатися до Служби безпеки України та інших уповноважених органів для отримання інформації щодо наявності чи відсутності вчинених заявником дій, які суперечать національній безпеці та національним інтересам України. Цим документом також пропонується зупинити розгляд заяв громадян рф та білорусі про надання статусу закордонного українця на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 діб з дня його припинення або скасування.