На знімку (праворуч): міністр фінансів України Сергій Марченко.

У четвер народні депутати прийняли в другому читанні проект Державного бюджету на 2024 рік (№ 10000). З трибуни Верховної Ради його представили міністр фінансів Сергій Марченко та голова Комітету з питань бюджету Роксолана Підласа. За результатами розгляду парламент затвердив бюджет-2024 в цілому 276 голосами.

Але перед тим парламентарії ухвалили в другому читанні та в цілому проект змін до Податкового кодексу й інших законів щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок (№ 10016-д). 

У першому читанні цей законопроект прийняли зовсім нещодавно — у жовтні. Тоді й проголосували за скорочені терміни підготовки його до другого читання. Йдеться, нагадаємо, про ініціативу, згідно з якою пропонується передбачити, що з 1 листопада 2023 року по 31 грудня 2024 року включно, до графіка проведення документальних планових перевірок можуть бути включені платники податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва або реалізації підакцизної продукції, в сфері організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес) і ті, які надають фінансові, платіжні послуги. Йдеться також про нерезидентів, які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, в тому числі, й про постійні представництва або відокремлені підрозділи тощо. Ініціатори цього законопроекту, а це голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев та його колега по комітету Олександр Сова, переконані, що реалізація його положень дасть змогу уникнути невиправданих втрат доходів державного та місцевих бюджетів шляхом надання можливості податковим органами здійснювати контрольно-перевірочні заходи за наявності ризиків недотримання несумлінними суб’єктами господарювання вимог законодавства. Цей законопроект, який називають «однією з останніх вимог МВФ для ухвалення траншу», підтримав 231 народний депутат.

У першому читанні народні депутати розглянули зміни до деяких законодавчих актів для залучення інвестицій з метою швидкої відбудови України (№ 9627). Працювали над ними більше десятка народних депутатів, які представляють різні парламентські фракції. Вони наголошують на тому, що внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених воєнною агресією російської федерації, значна кількість об’єктів промисловості нині зруйнована або зазнала ушкоджень різного ступеня. А відновлення економіки під час дії воєнного стану та у відбудовний період, на думку ініціаторів змін, можливе, зокрема, шляхом залучення приватних вітчизняних та іноземних інвестицій. «Тому необхідним є спрощення зміни цільового призначення земельних ділянок задля швидкої реалізації проектів з будівництва об’єктів промисловості та енергетики», наголошується у пояснювальній записці.

Зміни пропонують внести, зокрема, до Земельного кодексу. Вони передбачатимуть спрощення порядку встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок на територіях за межами населених пунктів у разі, якщо стосовно таких територій відсутня затверджена містобудівна документація на місцевому рівні. Зазначається, що під дію цієї норми не потраплять землі, віднесені до категорії природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, землі історико-культурного призначення, водного фонду, а також рекреаційного та лісогосподарського призначення. У проекті закону чітко передбачено, що такий спрощений порядок встановлюється для розміщення промислових будівель та складів, будівель сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства, трубопроводів, комунікацій та ліній електропередачі (крім магістральних нафтопроводів та магістральних газопроводів) тощо.

Торкнуться зміни й закону про регулювання містобудівної діяльності. Зокрема, планується передбачити, що до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва можуть вноситися відомості містобудівного кадастру, а витяги з містобудівної документації створюватимуться з використанням цієї електронної системи. Такі ініціативи критикували представники опозиційних сил у парламенті. Утім, на його підтримку знайшлося 239 голосів.

Тільки тоді народні депутати розпочали розгляд у другому читанні проекту Державного бюджету на 2024 рік (№ 10000). З трибуни Верховної Ради його представив міністр фінансів Сергій Марченко. Ось як слова урядовця зацитував у телеграм-каналі народний депутат від фракції «Голос» Ярослав Железняк: «Упевнений, що адміністрація Байдена знайде вихід щодо фінансування України. Вона для нас важлива, так як це грантова підтримка.

Ні про яке емісійне фінансування мова не йде, ми знайдемо можливість профінансувати потреби за рахунок зовнішньої допомоги».

Під час підготовки проекту Державного бюджету на 2024 рік до другого читання його дохідна частина збільшилася на 22 мільярди гривень — і ця стаття сягнула 1,768 трильйона. Натомість видатки залишилися майже такими самими — 3,35 трильйона гривень. Дефіцит державного бюджету зменшено на 22 мільярди до 1,57 трильйона гривень. Очікується, що наші зовнішні запозичення зменшаться на 103,5 мільярда гривень (з 42,9 млрд доларів до 41). Зменшено прогноз за реальним ВВП — з п’яти відсотків до 4,6. А інфляцію закладено на рівні 9,7 відсотка. У Кабінеті Міністрів також прогнозують, що курс гривні за рік сягне 40,7 гривні.

Ухваливши державний кошторис на наступний рік, народні депутати 263 голосами прийняли бюджет Верховної Ради на 2024-й (№ 10222).

У четвер народні депутати ухвалили також низку важливих кадрових рішень. Так, парламент прийняв відставку міністра молоді та спорту Вадима Гутцайта. Напередодні, в середу ввечері, Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук на своїй сторінці у Фейсбуці повідомив, що надійшла відповідна заява від очільника міністерства. «Заяву буде розглянуто найближчим часом», — пообіцяв він. І вже наступного дня це питання поставили на голосування в сесійній залі. Рішення ухвалено 243 голосами.

Парламентарії також розглянули питання про призначення членів Дорадчої групи експертів, які обирають кандидатів у судді Конституційного Суду. Ними стала Наталя Кузнецова (227 голосів) та Василь Шакун (228 голосів).

Мали визначитися під час засідання і з приводу призначення Віталія Коваля на посаду Голови Фонду державного майна України. Перед пленарним засіданням у різних джерелах з’явилося повідомлення про затвердження його кандидатури на засіданні Комітету з питань економічної політики і прогноз на результативне голосування. Утім, це питання в четвер не розглядали.

Натомість парламент 299 голосами взяв за основу проект змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення дотримання прав і свобод засуджених громадян України, переданих в Україну для відбування покарання, а також щодо яких компетентним органом іноземної держави було прийнято рішення про їх видачу в Україну (екстрадицію) для притягнення до відповідальності або виконання вироку (№ 9451). Верховна Рада також прийняла в цілому уточнення з питань сплати державними підприємствами частини чистого прибутку (№ 10064).


Олена Вінтоняк.



Під час засідання.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.