Вона зазначила, що Асамблея ухвалила резолюцію «Зниклі безвісти, військовополонені та цивільні особи в полоні внаслідок агресії російської федерації проти України» 74 голосами «за».
Євгенія Кравчук перерахувала основні пункти резолюції.

ПАРЄ підкреслила свою постійну підтримку України у боротьбі за Перемогу над росією після початку повномасштабної агресії 24 лютого 2022 року. Асамблея також засудила утримання українських військовополонених, іноземців, які воюють за Україну, та цивільних осіб у російському полоні.

Асамблея підкреслила, що свої зусилля продовжуватиме до моменту звільнення останнього полоненого, відповідно до мирної формули Президента України, зокрема пункту 4, що стосується звільнення всіх військовополонених і депортованих.

У резолюції вказано, що 65 956 військовослужбовців і цивільних осіб зареєстровані як зниклі безвісти або взяті в полон, з яких 50 916 вважаються зниклими за перевіреними даними (серед них більшість — цивільні). Однак ці цифри можуть бути значно вищими.

ПАРЄ рішуче засудила те, що росія не надає доступу до українських військовополонених і цивільних осіб, порушуючи Женевські конвенції III і IV та Додатковий протокол I.

У документі також згадується масове вбивство та каліцтво українських полонених у колонії в Оленівці на Донеччині у липні 2022 року. Це звірство досі залишається безкарним, а поранені захисники продовжують перебувати в полоні.

Асамблея також звернула увагу на те, що 30 українських журналістів та медійників незаконно утримують у росії в жахливих умовах. ПАРЄ закликала до постійного міжнародного тиску на росію з метою їх звільнення та надання негайного доступу незалежним міжнародним організаціям для перевірки умов утримання.

Асамблея закликала рф дозволити Міжнародному Комітету Червоного Хреста (МКЧХ) негайний і безперешкодний доступ до всіх місць утримання полонених, відповідно до їхнього мандату, і закликала міжнародну спільноту підтримати ці зусилля.

Важливу роль у підтримці сімей військовополонених та цивільних заручників відіграють громадські організації, тому ПАРЄ рекомендує посилити співпрацю з ними, включно з фінансовою підтримкою та сприянням адвокаційним зусиллям.

Асамблея також нагадала, що держави-партнери можуть запроваджувати міжнародні санкції проти російських посадовців, відповідальних за незаконне позбавлення волі українських цивільних осіб, а також ініціювати кримінальні справи щодо цих злочинів.

На майбутньому спільному засіданні з Комітетом міністрів ПАРЄ планує обговорити наступні кроки щодо звільнення українських військовополонених і цивільних осіб.

Під час виступу Євгенія Кравчук нагадала про українських громадян, які досі залишаються в ув’язненні, таких як Дмитро Хилюк, Ірина Данилович і Вікторія Рощина. Вона також наголосила на шокуючих історіях катувань, з якими стикаються звільнені полонені.

Окремо депутатка звернула увагу на ситуацію в окупованому Криму, де журналіст Владислав Єсипенко був засуджений до 6 років ув’язнення у 2021 році. Також серед затриманих є представники кримськотатарського народу, зокрема Амет Сулейманов, Асан Ахтемов та Азіз Азізов.

Євгенія Кравчук відзначила присутність Нарімана Джеляля, звільненого з полону в червні цього року, який на сайд-івенті ПАРЄ про військовополонених та цивільних заручників адвокатував подальший тиск на росію для звільнення полонених.

«Дякуємо всім партнерам за підтримку резолюції! Вітаю колегу Марію Мезенцеву-Федоренко та всю українську делегацію в ПАРЄ з підготовкою цього важливого документа», — додала Євгенія Кравчук.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.