На вчорашньому засіданні Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, яке відбулося під головуванням керівника Комітету Ольги Богомолець, презентували проект Національної стратегії побудови нової системи охорони здоров’я в Україні на період 2015—2025 рр. Представляючи проект, міністр охорони здоров’я України Олександр Квіташвілі повідомив, що документ пройшов широке громадське обговорення, у тому числі й у регіонах. Мета Стратегії — зробити систему охорони здоров’я кращою, реальнішою і практичнішою. Наступним кроком має стати оперативна розробка плану дій з її реалізації.
Характеризуючи документ, експерт Стратегічної дорадчої групи Олександр Курпіта наголосив, що документ підготовлено з метою визначення напрямів і механізмів формування нової системи охорони здоров’я, реалізація яких сприятиме збереженню та зміцненню системи громадського здоров’я, пріоритетності профілактичного напряму діяльності сфери охорони здоров’я, зниження показників захворюваності, інвалідності та смертності населення, підвищення якості та ефективності надання медичної допомоги, запровадженню ефективних організаційно-правових та фінансово-економічних механізмів, підвищенню соціальної справедливості й захисту прав громадян на охорону здоров’я.
Водночас він зазначив, що безоплатна медицина в Україні — це міф. 95 відсотків ліків, зокрема, оплачуються самими пацієнтами. У той же час в лікувальних закладах країни кількість ліжок сьогодні вдвічі перевищує європейські нормативи, а тривалість стаціонарного лікування на 50 відсотків довша, ніж в Європі. Тому головне спрямування Стратегії — зробити систему охорони здоров’я ефективною, а медичні послуги — якісними.
Голова Комітету Ольга Богомолець зазначила: якщо говорити про реформування охорони здоров’я, то, зокрема, робити це складно. Бо насправді системи охорони здоров’я як такої, яка дбала б про здоров’я громадян, в Україні сьогодні не існує. У нас є залишки радянської системи, які не функціонують, які не можуть поєднуватись у своїй роботі з абсолютно іншим стилем економіки. І, на жаль, чомусь було прийнято традицію попереднім складом Верховної Ради вважати нормальним явищем, коли охорона здоров’я фінансувалась за залишковим принципом. Що залишалось, те й кидали. Причому фінансування деяких лікарень було лише на 50 відсотків. Сьогодні страшно заходити в лікарні і страшно хворіти, сьогодні страшно потрапляти до лікарні, знаючи, що там немає ліків, і що медсестра, яка має заробітну платню 1 200 грн. і платить всю цю суму за комунальні послуги, не має жодного настрою і натхнення. І у лікарів немає жодних стимулів бути професіоналом. Якщо держава сьогодні, усі комітети — фінансові, економічні не зрозуміють, що якщо охорона здоров’я тих людей, які не просто громадяни — які сплачують податки для того, щоб держава існувала, не стане пріоритетним напрямом, то парламентський Комітет охорони здоров’я не збирається вислуховувати від інших міністерств про те, що немає грошей. Грошами потрібно вміти розпоряджатися. І для цього є Прем’єр-міністр, є професіонали в інших галузях, у тому числі й для того, щоб наповнювати бюджет. І робити це, не затягуючи паски, не збільшуючи кількість податків і не посилюючи податкове навантаження, не створюючи умов для корупції і руйнування системи. І депутати, незалежно від політичної приналежності, мають разом наполягати на виділенні коштів на медицину.
Під час обговорення, в якому взяли участь перший заступник голови Комітету Оксана Корчинська, заступники голови Комітету Олег Мусій та Ірина Сисоєнко, член Комітету Андрій Шипко та інші, представники громадських організацій, йшлося про необхідність внесення змін до законодавства, переорієнтації у закупівлі лікарських засобів на міжнародні організації. Учасники засідання вели мову про шляхи реформування різних ланок медичної допомоги, систему їх фінансування, наголошували на обов’язковості інвентаризації системи охорони здоров’я.
Олександр Квіташвілі та Ольга Богомолець.
Перший заступник голови Комітету Оксана Корчинська, заступник голови Комітету Олег Мусій.
Вл. інф.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
