Із січня нинішнього року «Швидка допомога» живе й працює за новими правилами. Система служби фінансується з обласного бюджету. Підбити перші підсумки цих перетворень «Голос України» попросив директора комунальної установи «Луганський обласний центр екстреної медичної допомоги й медицини катастроф» Наталю ЛОФІЦЬКУ.

— Сьогодні наша служба повністю забезпечена дизельним паливом і бензином. Жодна машина, як це було раніше, нині не простоює через брак пального. Бригади мають необхідні медикаменти для надання допомоги хворим. Раніше станція «Швидкої допомоги» обслуговувала пацієнтів тільки в рамках своєї території. Тепер виїжджаємо на виклик за принципом «хто ближче до хворого». При цьому практично виконуємо часові рамки, які встановлені законом: у місті доїзд екстреної медичної допомоги до пацієнта має становити 10 хвилин, а в сільській місцевості — 20 хвилин.

У цьому році, першому році реформування нашої служби, обласна рада вже виділила близько 50 млн. грн. для придбання 75 автомобілів. 27 машин ми вже одержали. Вони повністю оснащені необхідною медтехнікою. Очікуємо ще 40 «швидких» до кінця нинішнього року.

Крім того, облрада виділила 2,2 млн. грн. для реконструкції четвертого поверху будівлі «Швидкої допомоги» під єдину диспетчерську. Такий центр прийматиме виклики від усіх найближчих і віддалених сіл, селищ і міст області, відправляючи за ними бригади. Нині проробляємо подальшу логістику руху автотранспорту та логістику зв’язку між диспетчерами.

— «Швидка допомога» не може працювати самостійно. Ви взяли пацієнта й повинні його доправити у відділення...

— Програма реформування передбачає створення відділень невідкладних станів, які мають бути в кожній районній і міській лікарнях. Вони вже є в Сєверодонецьку, Красному Лучі, Ровеньках, Алчевську, в районних центрах: Слов’яносербську, Біловодську, Старобільську, Білокуракиному та Станиці Луганській. В інших містах і районах вони будуть відкриті найближчим часом. Сенс таких відділень у тому, щоб пацієнта, якого доставила «швидка допомога», в короткий термін обстежити, встановити діагноз і вирішити, де йому слід лікуватися далі.

— Відомо, що на реформування системи «Швидкої допомоги» Луганщині виділено 180 млн. грн., із яких 16 млн. грн. іде на лікарські препарати. Це велика сума.

— Так, сума велика, завдяки чому в наших медиків з’явилася можливість купувати дорогі препарати, які використовуються у такій методиці, як тромболізіс — поліпшення проходження крові судинами серця. Тепер кожна бригада, котра виїжджає до кардіологічного хворого, має потрібний препарат — металізе. Тут я маю пояснити, що ми працюємо за так званим локальним протоколом, який базується на всіх наказах галузевого міністерства. Отже, в цьому документі, який передбачає спільну роботу обласної кардіологічної служби та служби екстреної медичної допомоги, розписані похвилинні дії наших бригад протягом 120—180 хвилин — від скарг пацієнта на болі в серці й далі. Зазначу, що це не час для прибуття «швидкої», а час відліку, коли хворому стало зле. У першому випадку, якщо «швидка допомога» вкладається в 120 хвилин (до речі, місяць тому його збільшили до 180 хвилин для наших віддалених регіонів), то пацієнта везуть до кардіохірургічного відділення обласної клініки, де йому проводять стентування коронарних артерій. Причому весь етап — від прийму пацієнта, надання йому першої медичний допомоги вдома, в машині й під час госпіталізації у відділення — відбувається безплатно. Якщо ми не вкладаємося в ці 120—180 хвилин, то в медиків «швидкої» є препарат металізе, який вводять у машині й він допомагає врятувати життя пацієнтові. Абсолютно безплатно. Ще раз хочу наголосити: після передачі служби «Швидкої допомоги» обласній раді в нас немає проблем із медикаментами. Маємо все — від найпростішого анальгіну до дорогих препаратів. Ми сьогодні працюємо в таких умовах, коли нам не соромно подивитися людям в очі.

Луганськ.

Наталя Лофіцька (праворуч) одержує документи на новенькі «швидкі» від Прем’єр-міністра України Миколи Азарова.

Фото прес-служби обласної ради.