У «Голосі України» 11 червня надрукована кореспонденція «Чому зухвало знищують київський Гідропарк, або Чи така вже безсила Дніпровська екологічна прокуратура?» про самовільну забудову парку культури та відпочинку «Гідропарк», що входить до заповідної зони «Дніпровські острови». Їй передували ще кілька критичних і проблемних статей, опублікованих на шпальтах нашого видання упродовж кількох останніх років. Однак редакція і читачі марно очікували від київської влади відповідної реакції. Не дуже ефективним виявилось і втручання недавно організованої Дніпровської екологічної прокуратури. Саме про це йшлося і в останній статті, на яку редакція одержала відповідь. Пропонуємо її читачам.

Головному редактору газети «Голос України» Горлову А. Ф.

Шановний Анатолію Федоровичу!

11 червня на шпальтах газети Верховної Ради України «Голос України» опубліковано статтю «Чому нахабно знищують київський Гідропарк, або Чи така вже безсильна Дніпровська екологічна прокуратура?», в якій висвітлені відповіді київського міжрайонного екологічного прокурора на інформаційний запит видання. Зважаючи на те, що стаття стосується діяльності Дніпровської екологічної прокуратури, прошу вас розмістити підготовлений нами матеріал щодо проведених Київською міжрайонною екологічною прокуратурою перевірок додержання вимог земельного та водного законодавства на території островів Венеціанський і Долобецький.

Дніпровські острови — улюблене місце відпочинку киян улітку. Зворотним боком їх популярності є антропогенне навантаження, особливо відчутне на островах Венеціанському та Долобецькому, де розташований парк культури та відпочинку «Гідропарк».

Упродовж 1990—2000-х років на Дніпровських островах з’явилося безліч нових об’єктів, МАФів тощо. Освоєння цієї території здійснювалось хаотично та безконтрольно. Тому Дніпровська екологічна прокуратура взялася до перевірки додержання законодавства при використанні земель на островах Києва.

І хоч 2004 року Київрада ухвалила рішення про утворення ландшафтного парку «Дніпровські острови», проте реальних заходів щодо встановлення цього юридичного статусу та забезпечення його функціонування не вжито. Гостро стоїть потреба в розробці єдиної концепції розвитку Дніпровських островів, у тому числі Венеціанського та Долобецького, що їх, разом з іншими великими островами включено до складу регіонального ландшафтного парку «Дніпровські острови». Тобто вони є територією природно-заповідного фонду.

Зрозуміло, що таке популярне місце відпочинку мешканців міста, як Гідропарк, не може не розвиватись. Але розвиток має відбуватися продумано, з урахуванням усіх природоохоронних вимог. Використання територій природно-заповідного фонду, насамперед регіональних ландшафтних парків, передбачає певне зонування, створення, в тому числі, господарських зон та зон стаціонарної рекреації (якою фактично є територія Гідропарку). Воно має бути чітко обумовлене з подальшим забезпеченням його додержання.

Залишається нерозв’язаним питання винесення меж територій ландшафтного парку в натуру. Відсутність проекту відводу території об’єкта природно-заповідного фонду істотно ускладнює роботу органів державної влади та балансоутримувачів території щодо встановлення на ній особливого режиму користування. Тож можна сказати, що парк упродовж дев’яти років існує лише де-факто, а не де-юре.

Тільки після втручання Дніпровської екологічної прокуратури з вимогою завершити роботи щодо створення регіонально-ландшафтного парку було укладено договір та виділено кошти на розробку проекту землеустрою. Розв’язувати проблему самовільно збудованих об’єктів та споруд на Дніпровських островах шляхом їх тотального демонтажу нині вже надто пізно. Частина їх є МАФами лише на папері, а насправді власники «закріпилися» на заповідній землі у капітальних спорудах. За роки хаотичного освоєння Гідропарку на деякі з них навіть оформлено право власності.

Однак не завжди можливо усунути порушення шляхом звичайного демонтажу. В окремих випадках для звільнення ділянки необхідне судове рішення. Проте цей процес дуже тривалий, справа може перебувати в судах роками. Безперечно, мають місце і факти, коли незаконно споруджені будівлі узаконюються рішенням суду. Захаращення Гідропарку нелегальними МАФами та капітальними спорудами — це не лише проблема окремих підприємців, які порушили закон. Це — проблема бездіяльності місцевої влади та органів контролю. Десятиліттями проблемою Гідропарку комплексно ніхто не займався, вона просто тонула серед інших проблем міста.

Жоден із численних органів контролю не зміг чітко відповісти співробітникам прокуратури, яка кількість осіб здійснює діяльність на його території, на яких підставах та відколи? Наприклад, Державною інспекцією сільського господарства в Києві не проведено бодай десять перевірок у Гідропарку.

За рік роботи Дніпровської екологічної прокуратури  вдалося удвічі зменшити кількість МАФів, розташованих на території Гідропарку. У травні до КМДА внесено подання з вимогою продовжити роботи з демонтажу незаконно встановлених споруд.

Протягом місяця працівниками прокуратури разом з відділом благоустрою Дніпровської районної у Києві держадміністрації перевірено понад 20 суб`єктів підприємництва, що займають земельні ділянки тимчасовими спорудами та літніми майданчиками. За результатами перевірки складено 8 протоколів про адміністративні правопорушення у сфері благоустрою та надано два приписи. Порушено питання щодо знесення 10 таких об’єктів. Крім того, під час проведення перевірки у двох закладах громадського харчування виявлено порушення санітарно-епідеміологічних норм. 

Дніпровською екологічною прокуратурою заявлено 6 позовів щодо звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок Гідропарку площею понад 4 га, здійснено чотири вступи у судові справи за позовами інших осіб. У комунальну власність повернуто 2,1 га земель, вартість яких становить майже 70 млн. грн. Наприклад, у травні на виконання рішення суду звільнено земельну ділянку вартістю майже 7 млн. грн. та демонтовано заклад громадського харчування.

Київською міжрайонною екологічною прокуратурою 14 червня заявлено позови до ПП «Олві» та ПП «Бузочок» про звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок та приведення їх у попередній стан. У ході прокурорської перевірки встановлено, що на цих ділянках збудовано капітальні споруди, що використовуються як заклади громадського харчування. Водночас документи про введення зазначених будівель в експлуатацію Державною інспекцією архітектурно-будівельного контролю не надавалися, технічні паспорти на споруди у власників відсутні, земельні ділянки в оренду чи користування не відводилися.

Питання дотримання вимог чинного законодавства при використанні земель Дніпровських островів залишається одним з головних пріоритетів у діяльності Дніпровської екологічної прокуратури. Роботу в цьому напрямі буде продовжено.

Тетяна ТИХОНЧИК, прес-секретар Дніпровського екологічного прокурора.

Типова картинка Гідропарку...

Фото  Сергія КОВАЛЬЧУКА.