Бурхливу дискусію спричинило обговорення проблем трансплантології в Донецьку. Думки із приводу необхідності прийняття поправок до Закону України «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів» різко розділилися. Як повідомлялося у пресі, пропонується запровадити «презумпцію згоди» на посмертне донорство органів і закріплення механізму прижиттєвого волевиявлення про згоду або незгоду на донорство після смерті.

«У розвинених країнах стан сфери трансплантології вже давно є одним із головних індикаторів розвитку системи надання медичної допомоги населенню, — підкреслив завідувач трансплантаційного центру Донецького обласного клінічного територіального медичного об’єднання Віктор Денисов. — Водночас в Україні люди нічого не знають про такий напрям у медицині. На цьому тлі виникла негативна суспільна думка про лікарів-трансплантологів. На жаль, сьогодні в суспільстві занадто багато емоцій, але дуже мало реальних знань про цю галузь».

Завдяки держпрограмі «Трансплантація» на 2002—2005 та 2008—2012 роки для донецького центру придбано сучасне медичне обладнання та витратні матеріали, а фахівці пройшли необхідне навчання, в тому числі в провідних клініках за кордоном. І хоча сучасні умови для проведення складних операцій є, їхня кількість у регіоні, як і загалом в Україні, продовжує залишатися низькою — через дефіцит донорських органів. Водночас сотні пацієнтів очікують на порятунок. Медики запросили до обговорення кількох таких підопічних, які роками змушені проходити дорогі сеанси гемодіалізу тричі на тиждень. Тоді як пересадка органу дасть можливість цим людям жити повноцінно.

Колишній шахтар Олександр зі Сніжного — багатодітний батько. Але через хронічну хворобу нирок змушений був залишити роботу та перетворився на інваліда. Родина живе дуже бідно: мало не головним джерелом доходів є допомога з народження молодшої дитини. Що буде далі, загадувати не хочуть. Батько сімейства нині тримається винятково на «штучній нирці»: їздить на гемодіаліз до обласного центру.

Лікарі вважають, що потрібно організувати на державному рівні інформаційну кампанію для формування позитивної громадської думки про цю сферу охорони здоров’я. Очевидно, не дуже вірячи в силу слова, медики виступили за силу закону: підтримали пропозицію запровадити презумпцію згоди на посмертне донорство органів — на тій підставі, що аналогічні документи прийнято в Росії, Білорусі та інших країнах. Якщо громадянин за життя не висловив письмової незгоди, він автоматично вважається потенційним донором після смерті. Сьогодні таку згоду лікарі повинні отримувати в родичів померлого. Як правило, це батьки молодих людей, які постраждали внаслідок автомобільної аварії. Шансів на те, що в ці хвилини люди дослухаються до аргументів трансплантологів, дуже мало.

Однак запропоновані зміни до закону різко розкритикували православні священики. «Ми не заперечуємо трансплантології, але важливо, щоб зберігався принцип добровільності, — прокоментував отець Георгій Гуляєв, прес-секретар Донецької єпархії Української православної церкви Московського патріархату. — Добровільно усвідомлене донорство схоже на подвижництво: людина за життя і після смерті заповідає частину себе для порятунку ближніх. Мої заперечення спрямовані проти права третіх осіб вирішувати за людину, в який спосіб її тіло буде «використано» після смерті. А створення бази даних молодих і здорових потенційних донорів, як це передбачає «презумпція згоди», разом із біометричними паспортами насторожує мене як християнина. Нехай запровадять карту донора, яка зберігатиметься в найближчих родичів, і вона буде підтвердженням волі людини. Проведіть промо-кампанію з популяризації донорства, додайте сюди якісь пільги для родин померлих (наприклад, пріоритет за необхідності операції) — і ситуація зміниться».

ДОВІДКОВО

В Україні щороку щонайменше 7 тисяч пацієнтів потребують пересадки донорських органів. А виконується лише близько сотні таких операцій.

ДОВІДКОВО

У Донецькій області 482 особи отримують ниркову замісну терапію (лікування на апараті «штучна нирка»). За всі роки існування трансплантаційного центру, з 1986 року, тут виконано 640 операцій із пересадки нирки.

Мал. Олександра МОНАСТИРСЬКОГО.