Символ світла та чистоти — саме так величають дерево з гладенькою білою корою — березу. Її ще можна назвати цілющим деревом, бо у медицині використовують березові бруньки, сік, листки і не тільки.
Бруньки заготовляють у січні—березні до того, як вони розпустяться, зрізаючи гілки на вирубках, зв’язують у пучки і сушать протягом 3—4 тижнів у приміщеннях, які добре провітрюються. Після цього їх обмолочують і досушують при температурі 25—300С. Не рекомендується сушити бруньки в сушарках, бо при цьому втрачаються смоли та ефірні олії.
Використовують бруньки як сечогінний, жовчогінний і бактерицидний (при туберкульозній бацилі) засоби. Ефективні вони при набряках серцевого походження, хронічних запальних процесах у сечовому міхурі, атеросклерозі, ревматизмі, виразковій хворобі шлунка. Але в разі, якщо ж порушені функції нирок, препарати з берези не слід вживати, бо смолисті речовини подразнюватимуть паренхіму нирок.
Відвар готують так. Беруть 10 г бруньок на 200 мл води і кип’ятять протягом 5 хвилин, охолоджують 1 годину, проціджують через марлю. Приймають по столовій ложці 3—4 рази на день.
Детальніше читайте у «Параді порад»: www.golos.com.ua
Володимир БІЛЕНКО, заслужений працівник сільського господарства України.
Фотоетюд Ксенії ЗАМОЖНОЇ.
