Час починати з чистого аркуша
Сьогодні для сотень тисяч українських школярів розпочинається новий навчальний рік. Здавалося б, немає нічого дивного в тому, що кожен рік 1 вересня у шкільних дворах лунає перший дзвоник. Але нині біля деяких шкіл цей дзвінок означає не лише початок занять, а й перемогу над «оптимізацією». Повз напівзруйновані екс-школи тепер проїжджають автобуси, що везуть школярів до інших сіл, де приміщення ще витримують осінні дощі та зимові морози. Але все-таки День знань — свято оптимістичне. Це і зустріч однокласників після довгих канікул, і нові предмети, і нові переживання. Ну хто не пам’ятає, як хотілося вивести у чистому зошиті «1 вересня», «Класна робота»? Так щороку усе починалося спочатку. Шкода, що дорослим не можна так само просто почати усе з чистого аркуша! Тож побажаймо школярам, у яких ще є така можливість, обирати амбітну мету і досягати її; не марнувати часу на дрібниці; не шкодувати зусиль на шляху до омріяного. І пам’ятати, що саме шкільні роки визначають майбутнє.
Для кожного з нас, незалежно від обраної справи, професійних і життєвих здобутків, залишається близьким і священним усе, що втілене в словах зі спільним коренем «освіта». З цього бере початок інтелектуальний потенціал нації, тут б’ють джерела духовності, потягу до пізнання світу і самих себе, народжуються й формуються майбутні нові здобутки людського розуму і праці.
Нехай День знань, за всієї своєї традиційності, буде постійним і неослабним стимулом до цієї доленосної і животворної роботи.
Від усього серця зичу щедрих плодів у навчальному році, що починається, примноження внеску освітньої галузі у нарощування та вдосконалення творчого, будівничого начала в усьому нашому житті.
У добру, щасливу путь!
На знімку: для одинадцятикласників столичної спеціалізованої школи №173 сьогоднішнє 1 вересня — останнє, а рік, що попереду, — найвідповідальніший. Готуватися до свята випускникам учора допомагала заступник директора Ніна Григорівна Солодовник (у центрі).
