Сьогодні — Всесвітній день книги та авторського права. Щороку 23 квітня мільйони людей у понад ста країнах віддають данину поваги книгам і їх авторам, закликаючи всіх, передусім молодь, знаходити задоволення в читанні. Відзначають цей день і в Україні. Напередодні свята в столиці відбувся уже традиційний літературний автопробіг. Відомі письменники на кілька годин відклали вбік свої «пера» та рукописи і натомість взялися за керма автомобілів, щоб ударити по українському безкнижжю та нехлюйству хоча б автопробігом.

— Наша головна мета — привернути увагу як простих громадян, так і влади до української книжки, — каже відомий вітчизняний письменник та видавець Віталій Капранов. — Адже минулий рік для неї став найгіршим у ХХІ столітті: вперше було видано менше однієї книги на українця. Тим самим ми на кілька кроків повернулися назад...

Залишити поза увагою цей ганебний факт письменники не змогли. Тому свій пробіг на колесах почали з вистави. «П’єса «Як поділити дві книжки на трьох»,— анонсує театральне дійство В. Капранов. Процес ділення відбувається швидко та без складних математичних розрахунків. Книжки безжально розпилюють на частини — і роздають народові. По дві третини на душу. Більшого, мовляв, не передбачено.

Після цього колона книго- та автолюбителів вирушає у подорож найвідомішими книжковими місцями столиці. Далі по курсу — заїзд до переможця у номінації «Найкраща книгарня року» та візит до влади.

— Наступна наша зупинка — проспект Перемоги, «Міністерство торгівлі освітою». Тут ми вшановуємо пам’ять шкільної програми з української літератури, яка загинула, після цьогорічного реформування.

Та вже менш як за годину столицю накрило хвилею, на щастя, книжковою. Під стінами Центральної бібліотеки імені Т. Шевченка для дітей усі небайдужі до долі української літератури створили живий ланцюг, який став символом єднання у любові до книги та читання.

А от сама українська книга цього року свій день відзначає у надскрутному становищі. Уже чотири роки триває скорочення кількості видань як за назвами, так і за накладами.

— Тільки за перші 3,5 місяці цього року падіння за накладами становило 40 відсотків, за назвами — 25. І ця тенденція погіршується, — розповідає «Голосу України» президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Олександр Афонін. — Стагнаційна ситуація, у якій перебуває галузь, — це чітке відображення стану українського суспільства, економіки та нашого майбутнього. Без культури, моралі, інтелекту, які дає книга, держава не може розвиватися. Сьогодні фактично українська книга, через відсутність поваги й уваги з боку влади, стала шаленим дефіцитом. Ми перейшли на сурогат, на ГМО в літературі. Основна маса населення читає імпортну літературу, яку завозять до нас. Причому вона — не найвищого ґатунку. Так склалося, що сьогодні контролюється все — імпорт металу, м’яса, молока. Але жодним чином не контролюються поставки продукту, від якого залежить розумове, патріотичне здоров’я нації... Я не хотів би робити прогнози про те, що українська книга зникне, як така. Сподіваюся, що влада, ця чи наступна, таки зрозуміє, що ми дійшли до межі, і почне діяти.