Тільки не подумайте, що ця фраза хоч якось пов’язана з політикою. Навіть не віриться, що «головний диригент» парламентської більшості, перший заступник глави фракції ПР у Верховній Раді Михайло Чечетов таке може сказати не про партію. А...
...про свою дружину
— Кажуть же: за спиною самого сильного і успішного чоловіка завжди стоїть розумна й гарна жінка. Тобто без надійного тилу навіть розумний чоловік ніколи не відбудеться, — зізнається «Голосу України» Михайло Чечетов. Він із дружиною йде по життю з 1977-го. — Восени буде 34 роки, — ні секунди не замислюючись, уточнює Михайло Васильович. І продовжує: — Ми разом училися на одному курсі, одружилися, ще коли були студентами.
Найімовірніше, подружжя Чечетових належить до тих сімейних пар, де складно визначити, хто відіграє роль першої скрипки в стосунках. Адже Наталя Федорівна не гірше за свого чоловіка розуміється на політиці, економіці й соціальних проблемах. Тому він — у народних депутатах, а вона очолює фінансовий відділ у Верховній Раді.
— В нас у родині два заслужені економісти на двох і два професори, — гордо заявляє Михайло Васильович, маючи на увазі себе й свою дружину. — Я завжди кажу: вона — це все. Без неї я ніщо.
Моє хобі — це Льова
Посада першого заступника глави фракції змушує вести досить активну політичну діяльність. Доводиться не тільки керувати процесом голосування у Верховній Раді, а й брати участь у різних політичних шоу, коментувати хід реформ у регіональних і центральних ЗМІ.
— Приходиш, буває, з роботи весь наелектризований, — скаржиться народний депутат. — А Льова підбіжить до тебе, ти його погладиш і заспокоюєшся. Тому коли мене запитують: «Яке у вас хобі?» я відповідаю: чау-чау на кличку Льова, йому незабаром виповниться 11 років. Я з ним щоранку, нехай хоч каміння з неба падає, іду на прогулянку. Встаю о пів на шосту, гуляю із собакою, роблю зарядку й о 7-й ранку їду на роботу. Я живу на краю географії, на Харківському масиві (лівобережна частина Києва), добиратися в центр столиці складно. А ввечері — вже як вийде: якщо приходжу пізно, то з Льовою гуляє дружина.
— Від спілкування з природою, з тваринами людина стає добрішою, духовно багатшою й чутливішою, — не стомлюється повторювати Михайло Чечетов. — Хтось рибок любить, хтось собачок. У чому відмінність собаки від людини? Собака ніколи не сфальшивить, ніколи не зрадить. Це людина може в очі усміхатися, а за спиною говорити гидоту. А пес уже якщо любить хазяїна, то самовіддано...
Прадідівська наука
Дочка Чечетових — Тетяна — живе з родиною в Харкові. Є в народного депутата вже й онуки — Лелі 7 років, а Георгію 2,5 роки. І дуже Михайло Васильович пишається тим, що в родині дочки шанують родинні традиції, закладені ще дідом-шахтарем.
— Мене з дитинства привчали до того, що я повинен бути чесним, добре вчитися, старанно трудитися й вирости порядною людиною, — розповідає народний депутат. — Згадаю лише один виховний приклад. Я повернувся з армії. Воїн-прикордонник, зелений кашкет! Тоді з великою повагою ставилися до прикордонних військ і до хлопців, які відслужили на кордоні. Якийсь час довелося ходити у формі. Минув тиждень, а через 10 днів потрібно вже було й на роботу влаштовуватися. Їдемо ми з батьком у магазин, одягатися. А в той час з’явилися в продажі дуже модні куртки, байкові. Проходжу я повз цю куртку — а вона зелена у велику клітинку, як в Олега Попова. Це було модно! Прошу батька: давай купимо. А він подивився на мене й каже: синку, от коли в тебе буде три нормальні пальта, то четверте можеш собі купити хоч у смужечку, хоч у клітинку. Причому відмовив він мені не тому, що грошей не було, він шахтар і заробляв у ті часи дуже добре. А просто намагався привчити до того, що спочатку потрібно думати про необхідне...
Цю історію свого часу я розповів Тетяні, — продовжує народний депутат. — Коли маленька була, сердилася на мене, а тепер точно так само, на прадідівській науці, виховує й своїх дітей. Виростуть онуки — й вони оцінять прадідівську мораль...
Фото з сімейного альбому народного депутата.

Подарунок дружині на день народження — поїздка в Париж.

Михайло Васильович із дочкою Тетяною й онуками — Лелою і Георгієм.

Михайло Чечетов п’є чай, а Льова випрошує свої улюблені ласощі — сир.