Наші люди звикли лікуватися самотужки. Тому навіть у кризові часи розповсюджувачі різноманітних біодобавок для зору, поясів для схуднення та інших «товарів для здоров’я» мають добрі прибутки. Адже вони ладні «проштовхувати» свій продукт на ринку будь-якими шляхами.
Батьки киянина Сергія збирають гроші на «чудодійне» масажне ліжко «Серагем». Щоб випробувати пристрій на собі, пенсіонерів запросили до безплатного демонстраційного центру — вони є в кількох районах Києва. «Маму переконали, що ліжко-масажер — панацея від усіх хвороб: від остеохондрозу до діабету, — каже Сергій. — Проте в мене такий широкий спектр дії пристрою викликає недовіру. Та й коштує ліжко недешево, близько 20 тисяч гривень».
Разом із Сергієм ми зазирнули на сайт продавців «Серагему». Як з’ясувалося, ліжко «може застосовуватися» при істотному переліку хвороб — від захворювань «вухо-горло-носа» до простатиту і виразки шлунка. На іншому схожому сайті розміщено листи пацієнтів, які за допомогою «ліжкового» масажу позбулися «багатовузлового зобу», кісти між ребрами і навіть зайвого цукру в крові. Тим часом на інтернет-форумах, присвячених диво-пристрою, були й протилежні відгуки. За неперевіреною інформацією, ліжко було заборонено до продажу в США — через недобросовісну маркетингову політику його розповсюджувачів.
Щоб розвіяти або підтвердити наші сумніви, ми звернулися до компетентних відомств. В Антимонопольному комітеті України, покликаному боротися з нечесною конкуренцією та оманливою рекламою, відмовилися будь-що коментувати без офіційного письмового запиту. У прес-службі Міністерства охорони здоров’я паперів не вимагали, проте протягом трьох тижнів так і не спромоглися дати обіцяну відповідь. Щоправда, неофіційно пояснили: масажні ліжка «Серагем» не є медичною технікою, а тому за їхнє розповсюдження МОЗ не відповідає. Сумнівною рекламою цього пристрою чиновники теж не цікавляться, адже за законом із профільним міністерством зобов’язані узгоджувати винятково рекламу БАДів. Решта медичних товарів — поза їхнім впливом...
— Насправді згадане ліжко належить до виробів медичного призначення, а саме до медичного обладнання, — зазначає президент ВГО «Фундація медичного права та біоетики України» адвокат Ірина Сенюта. — Такими виробами вважають медичну техніку, матеріали, медичні вироби, обладнання тощо, які застосовуються у лікарській практиці для попередження та діагностики захворювань, а також для моніторингу та дослідження стану організму, для лікування, повного або часткового усунення проявів хвороби, заміни чи зміни анатомічного або фізіологічного стану ушкодженого організму. Критерії викладено в листі Державного департаменту з контролю за якістю, безпекою та виробництвом лікарських засобів і виробів медичного призначення МОЗ України №18.2278/18-20 від 01.07.2002 р. «Щодо терміна «вироби медичного призначення».
На офіційному сайті МОЗ України є інформація про те, що масажне ліжко Серагем Мастер CGM-M3500 віднесено до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення України (свідоцтво №7079/2007 від 13.05.2009 р., наказ МОЗ від 13.05.2009 р. №326), як і апарат електротерапевтичний Серагем Мастер COMPACT CGM-P390 (свідоцтво №4526/2005 від 04.10.2005 р., наказ МОЗ від 04.10.2005 р. №275). А відтак ці товари можуть розповсюджуватися на території України лише відповідно до вимог чинного законодавства. На практиці їх рекламують із серйозними порушеннями.
Навіть першокурсники медінституту скажуть: перед застосуванням будь-якого масажу треба проконсультуватися з лікарем. Проте на своїх сайтах розповсюджувачі ліжка жодним словом про це не прохопилися.
— Відповідно до ч. 6 ст. 21 Закону України «Про рекламу», в рекламі лікарських засобів, медичної техніки, методів профілактики, діагностики, лікування та реабілітації забороняється розміщувати відомості, які можуть справляти враження, що під час вживання лікарського засобу чи застосування медичної техніки консультація з фахівцем не є необхідною, — каже Ірина Сенюта. — Так само в рекламі не можна стверджувати, що лікувальний ефект від вживання ліків чи застосування медтехніки є гарантованим. Тим часом ліжко «Серагем» позиціонують саме так.
«Масажне ліжко стало порятунком для дуже великої кількості людей у всьому світі...», «...використання ліжка сприяє швидкому зняттю запального процесу і швидкому лікуванню міжхребцевої грижі...», «...при лікуванні неврозів найбільш виправданим буде застосування масажного ліжка Серагем...», «дуже дієвим, як показали клінічні випробування, є лікування гіпертонії за допомогою масажного ліжка Серагем...», «при лікуванні цукрового діабету хороші результати показує застосування масажного ліжка Серагем...». Такими фразами приваблює легковірних пацієнтів сайт wwwceragem.vn.ua.
Прикладом порушення закону про рекламу, за словами Ірини Сенюти, є й публікація так званих «листів подяки» від імені пацієнтів, що видужали завдяки «Серагему».
На думку адвоката, в діях продавців ліжок чітко простежуються ознаки порушення законодавства про рекламу та захист прав споживачів. АМКУ цілком міг би вжити відповідних заходів впливу до виробників і розповсюджувачів такого «масажера». Та чекати від чиновників швидкої реакції — справа марна. Тож потенційним споживачам чергового диво-товару нічого не залишається, як сподіватися на свій здоровий глузд.
P.S. На жаль, українських чиновників привчили уникати відповідей на «незручні» запитання. Найпопулярніша відмова, яку ми чуємо в прес-службах міністерств та відомств: «Надішліть офіційний запит на бланку! Інакше спілкуватися не будемо». З огляду на це, вважаємо своїм обов’язком нагадати підлеглим міністра охорони здоров’я Іллі Ємця та голови Антимонопольного комітету Василя Цушка: органи законодавчої, виконавчої та судової влади України та їхні посадові особи ЗОБОВ’ЯЗАНІ «надавати інформацію, що стосується їхньої діяльності, письмово, усно, телефоном...» (ст. 32 нині чинного Закону України «Про інформацію»).
Крім того, з 9 травня цього року набуде чинності Закон України «Про доступ до публічної інформації», який зобов’яже чиновників надавати відповідь на інформаційний запит протягом п’яти робочих днів. У разі, якщо запит стосуватиметься інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту (ст. 20 Закону «Про доступ до публічної інформації»). Тож варто починати тренуватися вже сьогодні...