Наталя Околітенко веде щоденник сновидінь з 1991 року. Зараз вона завершує книгу «Друга реальність», в якій навчає взаємодіяти з інформацією, що приходить з майбутнього.
З ДОСЬЄ «ГОЛОСУ УКРАЇНИ»
Наталя Околітенко — доктор біологічних наук, письменниця. Автор дев’яти наукових і науково-художніх книжок та 13-ти — художньої прози. Зокрема, «Біологія для натхненних» видана за кордоном уже тричі.
Стверджує, що їй наснилася схема утворення ракової пухлини. І це стало приводом до написання книги «Рак — помилка формотворення» (2007 р.) у співавторстві з доктором технічних наук Миколою Колбуном. В ній вона розкриває 11 таємниць хвороби. Каже, що працювала, наче «під диктовку». Якщо коротко, то авторка дійшла висновку, що рак — це реалізація запису древнього генетичного коду. Причинами виникнення пухлини може бути вірусна атака, канцерогени і навіть звичайна травма. На якомусь етапі поділу клітини має надійти сигнал, що рана вже загоїлася, а якщо залипає «кнопка», — іде сигнал «рана, рана...», тоді виникає пухлина, яку організм сам вирощує, забезпечує поживними речовинами.
— З дитинства мандрую уві снах по іншому світу, який знаю так само добре, як Київ. Там себе повністю контролюю, усвідомлюю, хто я і куди повинна повернутися, — ділиться Наталя Іванівна. — Мої сни — не тільки яскраве враження, а й джерело інформації. Спочатку дуже боялася виходити з 20-літнім «сонним» набутком на люди. Тому деякі нічні «мандрівки» ставали сюжетами моїх науково-фантастичних оповідань.
Перший сонник з’явився за дві тисячі років до нової ери. Людина давно усвідомила, що вона на кордоні двох безмеж: космос над нами і космос усередині нас. Нині сонників — безліч. Особисто я керуюсь народним сонником (упорядник — доктор філологічних наук М. Дмитренко). У підкірці головного мозку закладена система асоціацій, яка виробилася упродовж віків внаслідок взаємодії космічного випромінювання з географічним рельєфом.
Однозначно віщі сни — на хворобу. І тут жодної містики. Нам організм дає сигнал про те, що ослаб, і це проявляється в образах сирого м’яса, брудної води тощо. Але не треба панікувати, хворобу можна спустити на гальма. Ще до того, як я захворіла на артроз, мені кілька разів снилося, що я обплутана ланцюгом. Той, хто дослідить символи, які приходять уві снах, зробить велику послугу медицині.
— Мені завжди сняться кольорові сни. Хтось каже, що бачить їх лише чорно-білими. Про що це свідчить?
— Про індивідуальні особливості психіки: у когось вона більш розвинена, у когось менш вразлива...
— Є люди, які стверджують, що їм нічого не сниться.
— Вони просто не пам’ятають. Без снів людина не може жити. Дитині, яка перебуває у череві матері, безперервно сняться сни. Собаки і коти теж їх переживають. Особисто у мене під час сну підвищується тиск, прискорюється серцебиття.
— Японці розробили пристрій «Майстерня снів», що дозволяє запланувати свій сон — як у ресторані замовити страву. Чи можливо запрограмувати собі сон?
— Скільки не уявляла «третій» світ, вигаданий мною з різними образами, хоч би раз наснився. Хоча мені вдавалося запрограмувати сон із купанням у чистій воді (але сниться не одразу). Таке практикую, коли хворію, щоб мобілізувати організм на одужання. Але це скоріше психічний чинник.
— Пророчий сон — це неминуче, що має статися в реальності?..
Для того, щоб можна було передбачити майбутнє, воно повинно реально існувати і воно існує у наших відчуттях, планах, мріях. Ніщо не виникає з нічого і нікуди не дівається. За законом випереджального відбиття, кожна жива істота виживає тому, що передбачає майбутнє.
У моєму оповіданні «Інтеграл Пилипівни» — головною героїнею була жінка, яка жила по сусідству. По сюжету її хата згоряє. Коли я закінчила писати цей твір, так і сталося. Пророком була не я, а ластівки. Я — лише хороший натураліст. Стоячи біля мазанки Пилипівни, я помітила, що ластівки не заселили свої гнізда (а в неї їх щорік було багато), і зрозуміла: хата приречена. Якщо спостерігати за живим світом, можна дуже багато передбачити.
— Але не в кожного цей інстинкт розвинений достатньо...
— Сновидіння відбувається в образах, тому пророцтва дуже розмиті, непевні. Але майбутнє існує у різних варіантах. Який варіант здійсниться — це ще велике питання. Тут широкий простір для людської волі, інакше б ми не вижили.
Наприклад, приснилося мені багато смородини, вишень — це на сльози. Поклала собі контролювати себе, в жодному разі не заплакати. Була бездоганно витриманою у критичних ситуаціях. І тут чую журавлиний крик... мене заливає сльозами радості.
— Як взаємодіяти з інформацією, що приходить з майбутнього?
— Не сприймати як фатальне, не губитися, а розуміти, де «постелити соломку», бути спостережливим. Людина повинна вчитися взаємодіяти з майбутнім. Був такий випадок: двоє знайомих мені дітей втопилися у річці Ірпінь. Після того я бачила малюнок однієї з них. На ньому було зображено миску з коливом і напис «Мамо, пригощай», а поруч дві русалки і вгорі — «Ірстя». Одну дівчинку звали Іра, а другу Настя. Якби звернути увагу на цей малюнок і не пускати їх на річку, може б вони залишилися живими...
Або американська трагедія 11 вересня. Чому багато не з’явилося на роботу у тих двох хмарочосах? Якби хтось зібрав інформацію на цю тему...
Творча людина орієнтується на майбутнє. Тому так багато пророцтв з наукової фантастики підтверджується. Наприклад, роман Робертсона «Марнотність», у якому в деталях описано загибель «Титаніка», що наштовхнувся на айсберг.
— Церква обережно ставиться до снів, не займається їх тлумаченням. Радить не замислюватися про їх значення, бо легко потрапити у пастку спокуси.
— Тим часом сни відіграли величезну роль у становленні самої церкви і в розвитку цивілізації. Архангел Гавриїл з’явився Діві Марії уві сні. Святий Йосиф пояснив сни фараона: сім років урожай, а сім — недорід. І Йосиф порадив, які треба зробити приготування. Таким чином Єгипет був врятований від голоду. Це типовий випадок взаємодії інформації, яка приходить з майбутнього. Не слід сприймати сни як даність. Жахи, зазвичай, нічого не означають, це результат перевтоми, наслідки стресу. А от «серйозні» сни врізаються у пам’ять на все життя.
Якось на початку 90-х сниться мені, що я рятую пораненого на вулиці Тбілісі, навколо — перестрілки, пожежа. «Може, це майбутнє Грузії — громадянська війна?» — спитала себе на ранок, а ночувала в Острі у подруги, в якої не було телевізора. По приїзді додому ділюсь з чоловіком. А він мені: чому це майбутнє? І вмикає телевізор, в новинах саме передавали про повстання проти Звіада Гамсахурдіа, а я бачу ту саму вулицю, що була в моєму сні. Можливо, мені треба було когось рятувати і мене «підключили» до цього. Може, я була привидом, бо один перехожий почав у мене вдивлятися. Майже доведено, що окрім матеріального тіла, існує енергетичне, і воно може відокремлюватися. Хтозна, що насправді уві сні відбувається з людиною — це справді наша друга реальність.
— Кажуть, ви свідомо придбали будинок з поганою «репутацією». Як вам там спиться?
— Мене попереджали, що в будинку щось недобре коїться. Переночувала, справді щось лазило. Виявилося — їжачок. Наступного дня сусіди допитувалися. Кажу їм: «Нагодувала полтергейста молоком і випустила». І все-таки без містики не обійшлося. Невдовзі уві сні чую голос: «Замовити панахиду по Петру, Семеону, Григорію...», потім отримую інформацію, що 1226 року тут були ліси, де орудували розбійники. Прохання виконала. Хто вони — розбійники чи жертви, не знаю досі. А ще попросилися до мене в хату двоє електриків, яких убило струмом. «Живіть, мені не шкода». Через деякий час дізнаюся від місцевої жінки, що електрик, якого вбило струмом, жив на іншому кінці вулиці. Чому йому не сидиться вдома?..
— Вас це не лякає?
— Я не боюся світу: мені аби живі не дошкуляли, а з привидами знайду спільну мову. Хочу все це зрозуміти, осмислити, як учений.
Розмовляла Людмила ОПАНАСЕНКО.
Колаж Ольги СТАНАЧИЧ.
До речі
Природа сновидінь досі маловивчена. Існують лише гіпотези. Фрейд припускав, що це нереалізовані бажання, дитячі травми і страхи. Карл Юнг вважав, що це — приховані маленькі дверцята у найпотаємніші глибини душі. Сучасні дослідники стверджують, що це — «безглузда біологія», що сни — лише спалахи електричної активності, випадково вибрані мозком, які він перевтілює в образи. Скептики дотримуються думки: сновидіння — це психологічне сміття, від якого мозок звільняється під час відпочинку. Тим часом людина, котру позбавляють можливості бачити сновидіння, приречена на нервовий розлад...