Жителька райцентру Ємільчине Ольга Лозко купилася на обіцянки ТОВ «Благо-інвест». Тепер карає себе за довірливість.
Було це так. Її сусідка побувала в Новограді-Волинському у відділенні цього товариства й підписала там договір на отримання позики в 10 тисяч гривень. Обіцянки знижок у рекламці, які та привезла звідти, привабили й Ольгу Лозко. Працюючи в торгівлі, вона вирішила відкрити власну справу. Для цього вирішила позичити 50 тисяч гривень на 10 років. Спершу жінці пообіцяли, що омріяну суму отримає вже за місяць — досить заплатити певну суму й чекати. Потім нагадали, що треба зробити ще шість проплат, бо це передбачено договором. Погодилася. Але знову несподіванка: їй уже менш привітно заявили, що сума, яку вона хоче отримати, значна, тому необхідно мати 17 тисяч гривень попереднього внеску. Після цього жінка вирішила розірвати договір з цим товариством. Тепер переживає, чи вдасться їй повернути три з половиною тисячі гривень, які вже віддала цій фірмі. Бо там сказали їй, що це можливо тільки після того, як «закриється її група». Але на письмове прохання повідомити, скільки ж людей у тій групі, яка там узагалі ситуація, відповіли формальною відпискою.
Читачка й справді потрапила в рекламну пастку. І не вона одна. І не тільки це товариство полює на надто довірливих клієнтів. У липні Житомирське відділення АМКУ оштрафувало ТОВ «Благо-Інвест» і ТОВ «Гранд Бізнес Груп» на 34 тисячі гривень загалом за розповсюдження неправдивої реклами власних послуг. Як зазначається у повідомленні для преси, розслідування засвідчило, що обидва товариства вводили споживачів в оману, обіцяючи «спрощені» процедури отримання позики на купівлю житла, автомобілів, побутової техніки майже у всіх регіонах України. Після ознайомлення з цією рекламою в людей складалося враження, що позику можна отримати одразу, під мінімальні відсотки, з можливістю виплати боргу протягом 15 років. Насправді ж треба було укласти договір на позику, поручительство, заставу, страхування об’єкта застави. Крім того, конкретна дата надання позики підприємствами не визначена. Після підписання договору позичальник стає учасником групи. Він щомісяця сплачує внески, за рахунок яких формується фонд групи, що використовується для надання позики. Додатково сплачує певну суму також за участь у цій групі. Право на отримання позики виникає лише після того, як фонд групи стає достатнім. Причому питання, хто з учасників отримує позику, вирішують підприємства.
У відділенні АМКУ особливу увагу звернули на те, що договір між споживачем та підприємствами дуже об’ємний, надрукований дрібним шрифтом і надто складний за змістом для людей без юридичної чи економічної освіти. Тож клієнти орієнтувалися на інформацію, що містилася в рекламі. А коли зрозуміли, що введені в оману, вже не мали можливості повернути свої кошти. Відділення визнало дії товариств неприпустимими і такими, що вводять споживачів в оману, та зобов’язало ТОВ «Гранд Бізнес Груп» та ТОВ «Благо-Інвест» припинити порушення.
— Для того, аби не потрапити до таких фінансових пасток, людина повинна дуже уважно читати всі документи та звертати увагу на текст, який написаний дрібним шрифтом, адже найчастіше головна інформація саме там, — зазначив голова відділення Олександр Безсмертний.
Перед цим, у травні, Антимонопольний комітет України за результатами дослідження Житомирського відділення оштрафував ПП «Капітолій» на одну гривню за поширення оманливої реклами щодо послуг із надання грошових позик. Штраф був символічним: члени АМКУ зробили так задля уникнення можливого перекладання підприємством витрат на ошуканих позичальників.
Варто звернути увагу: АМКУ у своїх повідомленнях про такі фірми не вживає слова «кредит», бо йдеться про зовсім інше. Уявімо собі, що в одному місті живе п’ятеро братів і сестер, які мають свої сім’ї. І раптом усі вони надумали придбати для своїх дітей по комп’ютеру. Припустімо, вартість його п’ять тисяч гривень. А кожна сім’я може відкладати щомісяця по тисячі гривень. Зрозуміло, що кожній з них доведеться чекати п’ять місяців, щоб зробити подарунки своїм дітям. Але є інший варіант. Першого місяця брати і сестри несуть по тисячі гривень в одну сім’ю — і бажана річ куплена. Наступного місяця в іншу. І так далі. Щось подібне відбувається в тих фірмах. Але в групах люди незнайомі. Хтось повинен «слідкувати за порядком», тому береться окрема плата за адміністративні послуги. Тобто «Благо-Інвест» та подібні структури надають зовсім не кредити, а послуги з обслуговування взаємного позичання грошей членами груп. У договорі, підписаному з клієнтами, про це може бути сказано приблизно так: «Адміністрування — це керування розпорядженням коштами у групах, предметом якого є ведення від імені і за рахунок фізичної особи, яка хоче отримати позику, певних юридичних дій, спрямованих на придбання товару або надання відповідної суми грошей». Чи багато людей зрозуміли б, про що йдеться, без детального роз’яснення?
Та повернімося знову до умовної групи з п’яти сімей родичів. Легко зрозуміти, що комусь покупка дістанеться першому, а хтось буде останній. Так само відбувається у фірмах. Можна знайти людей, які цілком задоволені, що уклали договір: отримали гроші в числі перших. Але ж мають бути й останні. А от про це менеджери — ні пари з вуст (принаймні так запевняють ті, хто вважає себе потерпілим). Як і про те, скільки років у такому випадку треба буде платити внески, щоб нарешті отримати омріяну суму. Адже тоді може виявитися, що значно вигідніше було накопичувати гроші на банківських депозитах, де не клієнт платив би відсотки, а йому б нараховували їх. А з приводу строків виділення обумовлених сум якраз і виникають скандали. Тоді людям кажуть: ви ж бачили, що підписували.
Інколи можна почути заяви: що подібні структури — то фінансові піраміди, щось на зразок МММ. Але це не зовсім так. Уже згадуваний «Капітолій» зареєстрований у Житомирі більше десяти років тому. Фінансові піраміди так довго не існують.
Купівля в групах або купівля в складчину, — не український винахід. Вона широко практикується в Латинській Америці. В Аргентині, зокрема, розвивається вже три десятки літ. Використовують її і в країнах ЄС — тих, що не належать до першої десятки за рівнем розвитку. Тобто там, де заробітки нижчі, а банківські ставки по кредитах вищі.
Чому такі установи приваблюють клієнтів значно нижчою відсотковою ставкою, зрозуміти легко. Банк, щоб мати гроші для кредитування, повинен за них заплатити. Якщо по депозиту вони нараховують, умовно кажучи, 24 відсотки річних, то надавати ці гроші в кредит будуть уже по 29 відсотків. А за гроші, які надходять до фірм, що організовують групи, їм платити не треба.
Та є одна серйозна заковика. Діяльність таких структур українським законодавством узагалі не регламентується. Тож навіть контролювати їх нікому. Досі є тільки законопроект, автори якого намагаються врегулювати цю проблему.
З ким мати справу в надії вирішити свої фінансові труднощі — з банком, сусідом чи адміністратором купівлі в групах, — особиста справа кожного. Та варто пам’ятати, що між рекламою і дійсністю нерідко дистанція великого розміру. Тому завжди треба вникати в суть. А першу перевірку структури, яка організовує купівлю в групі, зробити просто. Після того, як вам багато наобіцяли, досить попросити ксерокопію договору: мовляв, щоб показати фахівцю, а він дасть вам пораду. І подивитися на реакцію менеджера...
Житомирська область.
