Я учасник війни, ветеран праці. Хочу з’ясувати, чи має право обласна автостанція не виконувати закон України, що стосується пільгового перевезення ветеранів війни?
Марія ТІМАНОВСЬКА.
Умань Черкаської області.
Відповідає заступник міністра праці та соціальної політики України Сергій Бичков:
— Відповідно до пункту 7 статей 12, 13, 14, 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність цього закону, надається безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів. У тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання. Це право поширюється й на особу, яка супроводжує інваліда війни І групи.
Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 № 176, встановлено, що особи, які користуються пільгами з оплати проїзду автобусами міжміського та/або приміського сполучення, мають звернутися у квиткову касу автостанції для внесення відповідної позначки до касової відомості та отримання квитка на пільговий проїзд.
Відповідає заступник голови Державної адміністрації автомобільного транспорту Костянтин Логутов:
— Шановна Маріє Михайлівно! Питання перевезення пільгової категорії населення автомобільним транспортом по всій країні є одним із найгостріших і найактуальніших. Головною проблемою в цьому є невідповідність задекларованих законодавством пільг на проїзд для окремих категорій населення та коштів, передбачених у державному бюджеті України на покриття витрат перевізникам, які здійснюють перевезення.
Так, на сьогодні, за різними розрахунками, згідно з діючим законодавством правом пільгового проїзду автомобільним транспортом користуються від 16 до 20 млн. осіб, що становить майже 40 % населення країни.
А місцевим бюджетам із держбюджету на покриття втрат перевізниками за перевезення одного пільговика виділяється близько 1 грн. на місяць! Це на міське та приміське сполучення. А міжміське — перевізники взагалі здійснюють перевезення пільгової категорії населення власним коштом.
На даний час у країні відсутні державні автотранспортні підприємства, і перевезення пасажирів на маршрутах загального користування здійснюється тільки підприємствами приватної форми власності. За перевезення пільгових категорій населення перевізники майже не отримують коштів. Це — порушення вимог статей 7 та 29 Закону України «Про автомобільний транспорт», якими передбачено забезпечувати компенсацію втрат автомобільному перевізнику внаслідок перевезення пільгових категорій пасажирів. Через це на практиці громадяни не завжди можуть реалізувати надані законодавством права на пільговий проїзд. З другого боку, через збитки від пільгових перевезень підприємства транспорту не мають можливості ефективно розвиватись, оновлювати рухомий склад, підвищувати якість транспортних послуг та забезпечувати інші вимоги технологічного процесу перевезень.
При розгляді вашої заяви було встановлено, що, враховуючи скрутне фінансове становище, перевізники області звернулись до ВАТ «Черкаське підприємство автобусних станцій» з проханням обмежити кількість осіб, які здійснюють безплатні поїздки. 
Керівництву ВАТ «Черкаське підприємство автобусних станцій» листом Державтотрансадміністрації (від 15.01.2010) вказано на необхідність виконання у повному обсязі вимог законодавства, яким передбачається пільговий проїзд.