5 серпня в нашій газеті було надруковано консультацію «Мобілізація не для всіх, або Коли на військову службу не заберуть». У цій публікації ми торкнулися лише деяких аспектів звільнення від мобілізації та звільнення від військової служби. Зокрема, йшлося про звільнення від мобілізації заброньованих осіб та звільнення від військового обов’язку військовослужбовців через сімейні обставини.

Проте Міністерство оборони України в особі начальника управління правового забезпечення Генерального штабу Збройних Сил України М. Кушніра просить уточнити консультацію в частині того, що звільнення військовослужбовців через сімейні обставини стосується лише «військовослужбовців військової служби за контрактом, а тому не може застосовуватись як перелік сімейних обставин та інших поважних причин, що є підставою для звільнення громадян від призову на військову службу під час мобілізації».

Для того щоб у подальшому не виникло будь-яких незрозумілостей, нижче надруковано витяг з акта, який вказує, на кого розповсюджується перелік сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року № 413: «Військовослужбовці, крім військовослужбовців строкової військової служби, та особи рядового і начальницького складу на їх прохання можуть бути звільнені з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу через такі сімейні обставини та інші поважні причини: ...».

Перелік осіб, яким надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, як уже зазначалося в попередній консультації, визначено в ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Зокрема, це:

 заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

 визнані відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);

 чоловіки, на утриманні яких перебувають п’ять і більше дітей віком до 16 років (такі чоловіки можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди тільки за місцем проживання);

 жінки, на утриманні яких перебувають діти віком до 16 років (такі жінки можуть бути призвані на військову службу в разі їх згоди і тільки за місцем проживання);

 зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують, відповідно до законодавства України, в разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

 народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

 інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законами випадках.

Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також студенти та аспіранти, які навчаються на денній формі навчання.

До речі, цей перелік можуть доопрацювати найближчим часом, про що «Голос України» повідомив учора (8 серпня).

Враховуючи, що до мобілізації можуть бути залучені військовозобов’язані (особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави) та резервісти (особи, які в добровільному порядку проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час), важливим є вік осіб, яких намагаються мобілізувати.

З 1 квітня цього року набрали чинності положення, які встановлюють нові терміни граничного віку перебування військовозобов’язаних на військовому обліку.

Раніше для військовозобов’язаних граничний вік перебування у запасі, зокрема, для рядових був до 40 років, для сержантів, старшин — до 45 років, прапорщиків і мічманів — до 50 років. Тепер цей граничний вік збільшено для всіх зазначених вище військовослужбовців до 50 років. Проте збільшення терміну перебування у запасі не означає, що чоловіка, якому виповнилося на день набрання чинності змін до закону «Про військовий обов’язок і військову службу» (далі — Закон), можуть призвати на службу. Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Отже, якщо чоловіку (наприклад, рядовому запасу) до 1 квітня цього року виповнилося 40 років, то його мали виключити з військового обліку (ст. 37 Закону). Поновити ж на військовому обліку у зв’язку із змінами Закону можуть лише на добровільній основі.

До речі, граничний вік перебування в запасі стосується і тих, хто перебуває у військовому резерві (ст. 28).