Марія Грицай — завідувачка відділу природних методів оздоровлення у київському Інституті екології людини. Має дві вищі освіти — біологічну та екологічну. Її інтерес до фітотерапії пробудила бабуся, яка добре зналася на травах. Щоб зняти пануючий острах перед вірусами, Марія Петрівна розповіла про це доволі самостійне царство доклітинних форм.

 

Вірусів у природі — море, але лише маленький їх відсоток розшифровано наукою. Паразитичні живі системи нездатні розмножуватися поза клітиною. Вони всюдисущі і вражають тварин, рослини та людей з ослабленою імунною системою. Віруси — такий самий компонент довкілля, як вода чи повітря. У людському геномі виявлено понад дві тисячі відбитків генетичних програм вірусів і бактерій. Це означає, що віруси не просто вбудовуються в ДНК або в РНК, а й успадковуються.

Компроміс між агресором і фортецею

Марія Грицай переконана, що інтелігенті й фізично активні люди не хворіють на грип. Але нині у державі ганебно занедбана пропаганда здорового способу життя. На жаль, так повелося, що сучасна медицина опікується суто хворобами, а не їхньою профілактикою. Ще Гіппократ казав: «Медицина — це мистецтво наслідувати природу». Свіже повітря, ранкова зарядка, здорове харчування зробили б нас невразливими до вірусів, які постійно видозмінюються у природі. Якщо людина веде здоровий спосіб життя, дбає про екологію довкілля, то при зустрічі з вірусом відбувається розумний компроміс між агресором-вірусом і неприступною фортецею — організмом. Вірус приносить людині нову інформацію, але клітини сильного індивідуума не допускають їх розмноження в організмі, а використовують цю інформацію для особистого захисту. Є наукова гіпотеза про те, що саме віруси допомогли людині подолати найважчі епідемії, оскільки сприяли виробленню імунітету.

У природі не існує чогось однозначно доброго чи злого — всі складові гармонійно інтегровані в цілісну систему. Людство існувало, існує та існуватиме як маленька частка Матінки Природи.

Танцював хрін з гірчицею, а цибуля — з часником

На давні українські знання, нині відомі як аюрведа (наука про гармонійне життя), звертає увагу Марія Петрівна. Згідно з аюрведичною системою, звичайні пряно-ароматичні рослини спроможні допомогти людському організмові вистояти в найтяжчих ситуаціях.

— На підмогу при вірусних захворюваннях приходять природні антибіотики: куркума та імбир. До слова, це не якісь східні рослини, а наші, оспівані в українських піснях, — долучає нас до глибин народної мудрості Марія Петрівна. — Не забуваймо про корінь хріну, гірчицю, яка сприяє текучості жовчі. А жовч — це внутрішня система безпеки, що нейтралізує вплив агресивного середовища, виводить токсини. На прийом їжі додаємо по 1 г куркуми та 0,5 г імбиру. Коріандр та кориця є природними очисниками організму. Навіть слабенькі гомеопатичні дози — по 0,1 г гірчиці, перцю чилі, червоного і чорного — працюють надзвичайно ефективно. Пряно-ароматичні рослини — насіння гірчиці, цибулі-чорнушки, а також гвоздика, фенхель, кмин, мускатний горіх та наша гуньба (рос. пажитник, а на санскриті — шамбала) захищають слизові оболонки і одночасно протистоять інфекційним хворобам.

Розумна поведінка щодня

І знову про гігієну. Віруси тоді можуть нашкодити людині, коли в організмі звели собі кубельце глисти та найпростіші. А масові сплески інфекцій можливі тільки через антисанітарію навколо. На жаль, розумна поведінка з’являється, лише коли вже захворіли.

А чому б зранку не випити цибулинного настою (звечора подрібнити цибулю і залити водою)? Достатньо 1 стол. ложки. Або влаштуйте всій рідні ароматерапію по-українськи: натріть хрін і протягом двох хвилин вдихайте. А після повернення додому ніс промийте відваром буряка, додаючи 1 г солі на 50 мл. Відваром буряка — 200 мл з яблучним оцтом (1 ч. л.) — полощіть горло. А для санації всієї крові в організмі існує простий метод: до нерафінованої олії додаємо по 0,5 г кореня хріну або 0,5 г кореня імбиру. Суміш смокчемо протягом 20 хвилин. Випльовуємо тільки в унітаз, бо в утвореній піні дуже багато токсичних речовин. Потім тричі прополіскуємо рот підсоленою водою. Обов’язкова чистка язика ложечкою, адже наш організм влаштований так, що на корінь язика постійно викидаються токсини, і ми маємо їх звідти видаляти, а не ковтати.

У період епідемії бажано не їсти плоди з родини пасльонових, передусім, крохмалисту картоплю. Замість неї — крупи: гречка, ячмінь, овес, пшоно, а також топінамбур. Каші здобрюємо топленим коров’ячим маслом. Щоб підвищити гемоглобін, їмо сочевицю. Особливо цінні дички-грушки та яблучка. Дикі яблука мають більше вітаміну С, ніж лимон, а споживання груш дає ясний розум, здорову статеву систему, чистить нирки.

Починати не з батога

Словом, ми ходимо нашим раєм із зав’язаними очима і нічого не бачимо. Тим часом наша земля — найблагодатніша для проживання людини, наші рослини тисячоліттями допомагали людині впоратися з усіма хворобами. Адже рослини в процесі еволюції виробили свій стійкий імунітет. Скажімо, шукаєте по аптеках імуномодулятори для підвищення захисних сил організму? Будь ласка: корінь аїру, часник, чабрець, розмарин справжній (вагітним протипоказаний), цвіт білої акації, первоцвіт весняний, оман високий (дивосил), меліса лікарська, цвіт липи, золототисячник малий, верба біла. Застосовуйте їх у сімейних чаюваннях!

А імуностимулятори діють як батіг. І потрібні, коли організм уже вийшов зі стадії гострого захворювання. До таких стимуляторів належать женьшень, елеутерокок, ялівець звичайний, ехінацея, деревій звичайний, золототисячник, кропива дводомна, полин гіркий, квіти бузини чорної та інші.

Щоб оздоровити націю, необхідно повернутися до праукраїнських традицій, впевнена Марія Грицай. Кожен мусить дбати про своє здоров’я сам. Наша культура, традиції набагато давніші, ніж усе європейське та американське, що намагаємося брати собі за взірець. Силою віри, злагодою з природою, повагою і любов’ю до ближніх можемо захистити себе і свою родину.

 

Репродукція картини Джозефіни Волл.