Ну хто не пам’ятає цей чудовий гурт, який так стрімко увірвався на радянську естраду наприкінці 80-х! «Метелица», «Ах, какая женщина...», «Больно мне, больно...» — здавалося, ці шлягери лунали тоді якоюсь нескінченною мелодією з усіх «шпарин». Імен виконавців публіка навіть ще не знала, але вже упізнавала їх на телеекранах за характерною манерою виконання та зовнішністю: «стрибучий соліст», «довговолосий симпатяга», «сексуальна блондинка»... Це вже потім вони «виявилися» Вадимом Козаченком, Сергієм Дубровіним, Ніною Кірсо...
І ось позаду 20 років творчої роботи! Рідко якій групі вдається стільки навіть «прожити» на сцені, не кажучи вже про сталу популярність... «Фристайлу» вдалося! І хоч тепер група вже не така, звісно, популярна, як колись, та її творчість і досі приваблює не тільки тих, «кому за 30». Адже деякі пісні легендарного колективу справді можна вважати народними — їхні слова легко спливають у пам’яті.
Загалом виконавці мають у своєму репертуарі понад 120 пісень, 9 альбомів, на «підході» ювілейний — 10-й. Продюсер і засновник гурту Анатолій Розанов та його незмінна муза і солістка Ніна Кірсо, Сергій Кузнєцов, Сергій Ганжа — всі вони ніколи не розлучалися з колективом. А кілька років тому аранжувальником гурту став Юрій Савченко, без якого тепер не уявляють колектив «старі фристайлівці».
Як склалася доля інших? Вадим Козаченко свого часу у складі «Фристайлу» записав перші чотири альбоми гурту, ставши знаменитим завдяки пісням Анатолія Розанова на вірші Сергія Кузнєцова та Тетяни Назарової. Поетеса співпрацювала з «Фристайлом» з четвертого по восьмий альбоми. «Больно мне, больно», «Злая доля», «Грош цена тебе», «Три сосны», «Ах, какая женщина», «Кораблик любви» — це все вона! Нині Вадим Казаченко живе у Москві, активно гастролює із сольними концертами, записав кілька власних альбомів. Він мало змінився зовні — такий же «стрибучий» і користується сталою популярністю публіки. Пробує себе і в різних радіо- та телеепроектах.
Сергій Дубровін у 2001 році залишив гурт і поїхав шукати «ах, какую женщину» до Німеччини, мріючи і про англомовний альбом. На жаль, там сліди його й загубилися. Принаймні для музикантів «Фристайлу» і широкої публіки.
... Ювілейний концерт цього гурту у рідній Полтаві пройшов так, ніби й не було цих 20 років! У вщерть заповненому шанувальниками залі Палацу дозвілля «Листопад» (що доволі символічно для створеного саме в листопаді колективу) знову «Падали снежинки»... І знову — на біс!
Полтава.
На знімку: Ніна Кірсо завжди з особливою насолодою співає для полтавської публіки.
Фото Сергія НАЗАРКІНА.