А чи замислювалися ви над тим, що така повсякденна річ, як дзеркало — не такий уже й звичайний предмет у побуті? Воно не просто відбиває нас і наше оточення, а може таїти загадки, магію...
Дзеркало з’явилося в нашому світі так давно, що творця вказати не може ніхто. Спочатку дзеркала виготовляли з обсидіану (вулканічного скла), бронзи й срібла, і лише в ХІІ столітті з’явилися скляні дзеркала. Одного разу венеціанські склодуви, які працювали на острові Мурано, на гладкому шматку мармуру розстелили лист олова й полили його ртуттю. Олово розчинилося у ртуті, вийшло те, що називають амальгамою. На неї наклали шматок скла, і сріблиста блискуча плівка амальгами товщиною із цигарковий папір щільно пристала до нього. Секрет виготовлення таких дзеркал венеціанці зберігали протягом кількох сторіч. Дзеркало — це завжди таємниця.
Згадайте легенди про «прокляті» дзеркала, ті, від яких віяло холодом смерті, і неможливо було визволити дух людини, не розбивши дзеркало... Такі дзеркала зберігали відображення злої людини або бачили страшні сцени. Вони холодні на дотик, перед ними гаснуть церковні свічки, вони можуть принести неприємності новому хазяїнові. У цьому разі биття дзеркала, супроводжуване ритуалом, — на щастя, тоді як в інших випадках приводить до раптових напастей (або, можливо, попереджає про них?).
Цей предмет протягом століть підтверджував свою незбагненну магічну силу. Дзеркало завжди було ніби сполучною ланкою з паралельним світом, відбиття сприймалося як образ двійника. З давніх-давен дзеркало закривали, якщо в домі був покійник. Уважалося, що в ньому може залишитися його душа.
І не випадково саме в дзеркалі здавна вгадували дівчата на святки нареченого, це був відгомін таємниці задзеркалля. Не даремно всі замовляння й ворожіння, пов’язані із дзеркалами, вважаються чорною магією. Сибірські шамани розуміли дзеркало як те, що може увібрати негативне в людині. При лікуванні важких хвороб вони дають подивитися хворим у дзеркала, бо впевнені, що хвороба залишиться в дзеркалі. На Сході надають величезного значення символу відображення. В індійців, таджиків і персів відомий весільний обряд, коли наречений і наречена повинні дивитися в одне дзеркало, щоб зв’язок дзеркальних двійників зміцнив земний шлюб.
І на завершення. Народні цілителі радять дзеркало (як те, що вже служило комусь, так і нове) перед застосуванням очистити. Для цього його треба промити під проточною водою, витерти, повернувши так, щоб у ньому відбивалися сонячні промені, і проказати: «Батьку мій Сонцю, прошу тебе, очисти моє дзеркало. Наповни його своєю силою до самої глибини». І потримайте дзеркало на сонце ще хвилин п’ять. Тоді воно точно буде тільки вашим!
У наступних «Посиденьках» читайте містичні історії наших читачів, пов’язані із дзеркалами...
Фотоколаж Ольги СТАНАЧИЧ.
