Подейкують і навіть пишуть (!), що за неймовірну руду косу невідомі дають мільйон зелених!
У порівнянні з будь-яким хвостом — заячим, вовчим, ведмежим, ба навіть бобровим, котрим можна прохарчуватися не один день, лисячий хвіст, хоча й не придатний у їжу навіть під час голоду, все одно дорожчий за будь-який із названих хвостів.
І не тому, що він — лисячий, а тому, що він — справді хвіст! Тобто, певна хутрова річ, котра може бути (і не тільки — є!) хутровою прикрасою. Для нехутрових, якими є люди.
І тому ціна хвоста всіляка — від нічого не вартого, приміром, хвоста їжака, до найбільшої ціни, яка може бути тільки для хвоста лисячого.
Якось, під час чергового аукціону Сотбі, де цього разу мав відбуватися розпродаж різних хвостів, до бульдожого включно, було виставлено Лисячий хвіст. Звичайно ж, за запаморочливу суму, якою може бути тільки мільйон (як за хвіст), і не в паперових гривнях, а в золотих талерах!
Названа сума, як уже було сказано, була запаморочлива, однак в тім-то й справа, що вона запаморочила голови. Звісна річ, пересічні, оскільки паморочити навіть такою сумою можна тільки пересічний розум.
Усі, хто почув про аукціон, а головне — про те, що на ньому буде виставлено на продаж Лисячий хвіст, покинули усі свої справи вдома і кинулися (щоб раніш за інших встигнути) на відкриття аукціону.
Зрозуміло, усякі там хвости — коров’ячі і свинячі, сорочі й горобині, щучі і пічкурині, а також павині і навіть рачачі, нікого не цікавили: усіх цікавив тільки Лисячий хвіст! Хоча, здавалося б, а що з ним робити?! Адже причепити його замість свого — посміховисько, та й годі! Ну, хіба що — повісити на стінку в спальні і щоразу казати дружині: бач, навіть Лисячий хвіст, у порівнянні з твоїм, гідний бути не більш як на стіні! А не в постелі.
Та все діло у престижі — щоб мати потім можливість казати, що це я, а не хто інший придбав Лисячий хвіст і тільки я є його власником.
На повсюдне невдоволення і загальну заздрість, Лисячий хвіст придбав такий собі Залман Залманович Заєць.
Але не тому, що грошей у нього стільки, що може заплатити цілий мільйон за нікчемний хвіст, а тому, щоб, по-перше, нікому іншому він не дістався, а по-друге, щоб відтепер і надалі говорили: Залман Залманович може все — навіть хвіст Лисячий купити.
