Неймовірно, але повідомлення контролюючих органів про те, що в понад 90 відсотках кисломолочних продуктів виявлено не лише кількість консервантів, яка перевищують безпечну для здоров’я людини норму, а й генномодифіковані продукти (ГМП), не викликало протестів споживачів.

Як і результати перевірок, котрі свідчили, що у варених та інших ковбасах майже немає м’яса, але в усіх них присутні трансгени. Такі добавки наповнюють безліч продуктів харчування — важко сказати, в яких з них їх немає. Майже всі українські виробники варених ковбас застосовують як один з наповнювачів соєвий ізолят, вироблений з трансгенної сої. За даними Соціально-екологічного союзу, майже весь він постачається із США, де понад 35% посівних площ займають ГМ-рослини. Вберегтися від нашестя, здається, неможливо: складається враження, ніби Україна стала полігоном для випробування шкідливих ліків і продуктів харчування.

Утім, ми поки що навіть не намагаємося чинити опір засиллю таких продуктів, покірно споживаючи чудове на вигляд і недороге закордонне м’ясо, яке мало не тижнями не псується у вітринах практично без замороження, «городину» без будь-якого природного ганжу, полуницю в будь-яку пору року. Хоч на смак вони майже однакові — що ягоди, що яблука. А скільки цього добра, зокрема м’яса, громадяни спожили у святкові й передсвяткові дні — годі й казати, адже прилавки буквально «ломилися» від доступного за ціною товару...

Як виробляється такий продукт? У природний набір генів організму вводиться чужорідний ген. Приміром, ГМ-картопля має ген підсніжника, тож дозріває і рано, і дуже швидко. Мета гентехнології, яка застосовується до тварин, — виростити курку чи овечку якомога швидше і м’ясистішу чи жирнішу. Крім того, трансгенні організми можуть набувати «корисних» якостей — стають токсичними для комах, приміром, таку картоплю не їдять колорадські жуки і т. д.

Досі вчені не дійшли одностайної думки щодо шкідливості ГМ-продуктів. Серед «неперевірених», але зафіксованих «побічних ефектів» споживання трансгенів — алергія, збільшення ризику виникнення злоякісних пухлин, діабет, отруєння. Нині достеменно невідомо, чи перетворитеся ви на монстра, якщо споживете бутерброд з трансгенною ковбасою, чи, може, таке лихо спіткає вашого нащадка у другому чи третьому поколінні...

Чому громадяни не протестують проти засилля трансгенних продуктів? Бо не володіють інформацією щодо їх небезпечності. Адже однією з умов вступу України до СОТ була вимога передовсім США та Канади про скасування постанови Кабміну про маркування ГМ-продукції.

Тим часом люди мають право знати, що саме вони споживають і чим їх лікують. Але спробуйте насправді одержати таку інформацію: це — смерті подібне, бо наявність маркування — не в інтересах сільськогосподарських компаній, які наживаються на генній інженерії. Тож вільна торгівля обернулася для нас масовим проникненням трансгенної продукції на ринок, який став ласим шматком для провідних біотрансгенних корпорацій — здебільшого американських...

Та не варто звинувачувати лише заїжджих постачальників трансгенів. Жадоба наживи охопила й вітчизняних виробників, які нелегально, але стахановськими темпами вирощують, приміром, ГМ-сою. Тож мутанти вже в кожному з нас. Щоправда, Україна підписала Картахенський протокол з біобезпеки. Але без контролю він — лише папірець...

Як держава повинна боротися з цим нашестям? Навряд чи закликами до совісті виробників таких продуктів або «всеобучем» на зразок того, що вони шкідливі для здоров’я. Проблема трансгенів в Україні — це передовсім відсутність суспільного контролю, забезпечення споживачу свідомості вибору та всієї інформації щодо ГМП. Адже коли навіть вона вміщується на упаковці, то або написана майже непомітним шрифтом, або незрозуміла покупцеві, або просто брехлива. Тож у цій царині у нас — справжня цілина...