Я живу в Києві на вулиці Бучми. Мені відомо, що така вулиця є ще й у Львові. На меморіальній дошці написано, що А. М. Бучма — український актор театру й кіно. Але я, на свій сором, нічого про нього не знаю. Розкажіть коротко, хто такий цей Бучма?

Тетяна ХОМЕНКО.

Амвросій Максиміліанович Бучма — український радянський актор театру й кіно, режисер театру й кіно, театральний педагог, народний артист СРСР (1944), а також двічі (1941 і 1949) — лауреат Сталінської премії.

Народився 14 березня 1891 року у Львові, у родині залізничника. З 14 років Амвросій виступав як хорист і актор на «вихідні» ролі на сцені театру «Руська бесіда» (Львів). Він був музикальний від природи, наділений почуттям ритму. Бучма грав на декількох музичних інструментах, танцював, займався гімнастикою, був обдарованим малювальником і гримером, дотепним імпровізатором. Незабаром він став одним з популярних акторів театру на Західній Україні.

Після Великої Жовтневої революції Бучма — один з перших будівників українського радянського театру. В 1920-му він брав участь у створенні Театру імені Івана Франка. У 1922—1926 рр., 1930—1936 рр. — актор театру «Березіль». Серед кращих ролей цього періоду: Хіггінс («Джиммі Хіггінс» за однойменним твором Синклера), Жан («Жанерія» за Меріме), Гайдай і Платон Кречет («Загибель ескадри» і «Платон Кречет» Корнійчука), Іван Каляєв («Пролог» Поповського). У 1936 р. повернувся в Театр ім. І. Франка. На сцені цього театру Бучма створив видатні сценічні образи, сповнені великої драматичної сили: Терентій Пузир («Хазяїн» Карпенка-Карого), Микола Задорожний («Украдене щастя» Франка), Іван Коломійцев («Останні» Горького), Гайдай, Платон Кречет і Макар Діброва («Загибель ескадри», «Платон Кречет» і «Макар Діброва» Корнійчука). Зіграв роль В. І. Леніна в спектаклі «Правда» Корнійчука. Для Бучми головним в образі Леніна була його любов до народу, близькість до простих людей, віра у творчі сили мас.

Величезний життєвий досвід, багатство спостережень і вражень (з раннього дитинства Бучма працював батраком, вантажником, муляром тощо) визначили головну тему творчості актора — праця й життя народу, особливу людську пристрасність його мистецтва.

З 1924 р. Амвросій знімався в кіно. Створив трагедійні образи Гордія Ярощука («Нічний візник»), Тараса («Нескорені») та ін. Вів педагогічну роботу в Київському інституті театру, мистецтва ім. Карпенка-Карого (професор з 1940 р.).

На знімку: А. М. Бучма в ролі Івана Коломійцева («Останні» М. Горького).

Матеріал узятий з Вікіпедії — вільної енциклопедії.