«Щось недобре почуваюся, треба з’їсти сала». Для багатьох ці слова здаються жартом. А між іншим, сало має унікальні властивості, в тому числі й лікувальні.

Ви помітили, як багато анекдотів, приказок і навіть пісень складено про сало? В російських фільмах українець має обов’язково його їсти. Якщо ні, то хоч говорити про нього. А втім, цей продукт відіграє визначну роль у харчовому балансі людства. Розпочнемо з того, що у світі щороку виробляється більш як 100 мільйонів тонн свинини в забійній вазі, або 39—40 відсотків усього м’ясного балансу. В той час, як на долю курятини припадає 27,1 відсотка, яловичини — 24,2, баранини та м’яса інших тварин і птиці — 8,7. Чим зумовлена така домінуюча позиція свинини? Насамперед тим, що вирощувати свиней дуже вигідно. Вони всеядні, багатоплідні, скоростиглі, економно витрачають корми. Свинина придатна для виготовлення багатьох смачних високопоживних страв. Окрім того, лише свиня може нас забезпечити жирами тваринного походження. Але ж сало шкідливе? Давайте дізнаємося, що думає з цього приводу такий визнаний у галузі авторитет, як головний науковий співробітник Інституту свинарства імені А. Квасницького (а донедавна його директор), доктор сільськогосподарських наук, академік Української академії аграрних наук і Російської академії сільськогосподарських наук, лауреат державних премій України Валентин Рибалко.

— Хочу заперечити тим фахівцям, які особливо в останні роки стверджують, що сало свиней не має попиту, оскільки містить у собі багато холестерину, який відкладається в організмі людини. Слід нагадати: за результатами спеціальних досліджень виявлено, що в 100 грамах свинини міститься 60 міліграмів холестерину, яловичини — 67, телятини — 87, м’яса птиці — 113, маргарину — 186, вершкового масла — 244, білків курячого яйця — 1560, риб’ячого жиру — 5700. Тоді, як у свинячому салі є тільки сліди холестерину. Водночас воно містить у собі всі незамінні аміно- і жирні кислоти. Свіже сало зберігає всі свої біологічно цінні якості, не пошкоджені й не знищені грубою переробкою. Сучасною медициною встановлено, що сало сприяє виведенню з організму радіонуклідів і тому рекомендується з профілактичною метою, особливо в екологічно несприятливих зонах, щоденно його споживати жінкам по 45—50, а чоловікам — по 65—70 грамів.

Що ж таке сало? Старший науковий співробітник Волинського інституту агропромислового виробництва Віталій Карпюк відзначає, що сало в залежності від відгодівлі містить 88—94 відсотки чистого жиру, який за рівнем засвоюваності йде нарівні з молочним і риб’ячим жирами. Тобто має хорошу якість. Що стосується смаку сала, то, як зауважив Віталій Миколайович, найкраще можна отримати від свиней, вигодуваних концкормами з пшениці, ячменю, гороху.

— Науковці довели, що сало дуже добре зміцнює людський організм, — зауважує головний спеціаліст управління охорони здоров’я облдержадміністрації з народної і нетрадиційної медицини, лікар-терапевт вищої категорії Волинської обласної клінічної лікарні Василь Іщук. — Вважають, що навіть його шкірочка дуже допомагає в профілактиці склерозу, підвищує потенцію. Тож, чоловіки, не ображайтеся, коли жінка кине в борщ шкварочку, а подякуйте їй за це. Американські кардіологи провели обстеження майже чотирьох тисяч своїх пацієнтів. Так ось: у групі, яка споживала свиняче сало, інфарктів та інсультів було вдвічі менше, ніж у тій, де пацієнти їли курячі яйця, маргарини, пили риб’ячий жир. Сало дуже добре їсти у разі анемії, особливо у вагітних. Воно також добре для профілактики старечої недоумкуватості, при епілепсії. Часто згадується сало і в старовинних замовляннях. Коли болів зуб, до нього на 15—20 хвилин прикладали несолене старе сало, і біль стихав. При варикозному розширенні вен обв’язували хворе місце салом. Те саме робили і при геморої. Дуже хороший ефект для загоєння старих ран дають змішані у рівних пропорціях смалець (або перекручене сало), живиця та воск. При поліартритах допомагала суміш сала з медом.

Тож сідаючи перекусити «українським снікерсом», думайте про його корисні властивості. Звичайно, як і в усьому, треба знати міру. А від себе додам, що майже всі волинські довгожителі не були вегетаріанцями, а залюбки споживали сальце.

Волинська область.

На знімку: з-поміж усіх ковбас найголовніша — САЛО.

Фото автора.