Кохання з вигодою

Юрій несподівано отримав повідомлення на мобільний: «Пробач. Почнімо все з початку. Зоя». Зоя... Його перше палке кохання і болюче розчарування.

«Звідки взяла номер телефону? Що змінилося у її житті, щоб переступити через себе і просити вибачення»? — задумався Юрій. Може, дізналася, що має добру роботу, квартиру і збирається одружуватися? І це б`є по її самолюбству. Зоя ж бо така — їй потрібно все й одразу, на менше не погоджувалася. І хлопців оцінювала за тим, хто більше піддавався на її забаганки. Ось і він ускочив у ті тенета... Добре, що вчасно отямився.

...Здавалося, за той час, що вони разом, він про Зою знає все, а інколи — що майже нічого.

— Усе зроблю, тільки б не повертатися в село, —казала дівчина. — Все. Годі. Намучилася. Хочу жити в своє задоволення, а в селі лише руки трудити.

— Але як можна не працювати і все мати? — здивувався Юрій на ті одкровення. Зоя була розумною дівчиною і зметикувала свій промах, швидко перевела розмову на жарт.

Вона любила розважатися, тож Юркова стипендія, як і батьківські гроші, швидко зникали... І він, щоб мати в очах дівчини достойний вигляд, влаштувався вантажником до одного з магазинів. Тож удень — лекції, увечері —робота. Дівчина, дізнавшись про його підробіток, тішилася, бо вже звикла жити за його кошт: «Ой, як добре, тепер куплю оту кофтинку!»

Відтоді тільки й чув: «Купи та й купи». Коли Юрій не міг, ображалася. Потім змінила тактику: нібито випадково заходила з ним до магазину, обирала річ і йшла до каси, і тут раптом — не вистачає грошей! На очах сльози... і Юрій діставав гаманець. Дівчина радіє і тільки й обіцяє, що віддасть гроші. А навіщо? Адже він витрачав за своїм бажанням. Далі — більше: Зоя почала просити гроші в борг у його друзів, з якими зустрічалася на вечірках, доки Юрій був на роботі. Той мовчки розраховувався, а згодом відправляв друзів до Зої за позиченими грошима. Для неї це був шок. Як же так?!

— Якщо ти позичаєш, то сама й повертай! Не можеш — працюй, тоді й гроші будуть, — відрізав хлопець.

— А навіщо тоді ти? — почув у відповідь. — Хлопець має виконувати забаганки своєї коханої.

Вони посварилися. Юрію замислитися б над їхніми стосунками. Але через кілька днів він запросив її на чергове побачення, ще й вибачився за «ту розмову».

Та чаша терпіння переповнила Юрія, коли одного разу приїхала в інститут його мама. Вона була страшенно стривожена і вимагала пояснень, чому він ображає свою дівчину. І, хвилюючись, переповіла телефонну розмову зі старшою сестрою Зої, у котрої та, плачучи, просила грошей. Мовляв, вона така молода і ще не може дозволити собі мати дитину. Розповідала про «того нехорошого хлопця, який тепер відмовляється їй, Зої, допомогти». На що мама Юрія відповіла: «Треба все з’ясувати, ми не відмовляємося від дитини» і поспішила до сина. Почала наполягати на одруженні. Хлопець розсміявся: «На дитину чекає подруга по кімнаті в гуртожитку, а Зоя ось так вирішила «допомогти»?! Видурити в сестри гроші, начебто для себе, а він, уже знаючи дівчину, не певен, чи потрапили б вони до подруги.

Щоб перевірити, як є насправді, мама разом з сином вирушили до гуртожитку. Обман викрили. Та Зоя навіть не попросила вибачення у мами Юрія. «Я не знала, що сестра дзвонитиме вам, адже просила, щоб нікому не говорила», — сказала Зоя.

Після цього — розрив стосунків. Юрій зрозумів: дівчині байдуже, що відчуває його мама, котра нещодавно перенесла складну операцію, що робиться в душі її рідної сестри, яка через хвилювання за молодшу дзвонила і з’ясовувала такі інтимні питання. Зрештою, Зоя второпала, що грошей не дочекається. «Ти — людина, котра не може нічого мені дати, а мені потрібно багато, і я досягну свого, хоч би чого це мені коштувало», — кинула хлопцеві. І поїхала до столиці.

...Минули роки, і вона знову нагадала про себе. Мабуть, не досягла бажаного і знову шукає свій шанс. «Зою, повернення до минулого не буде, не дзвони і зустрічей не шукай», — і він рішуче відключив телефон.

Коментар психолога Тетяни ГУРЛЄВОЇ:

На жаль, людей корисливих, жадібних, бажаючих підкоряти і панувати, можна зустріти не так вже й рідко. Це той тип жінок і чоловіків, для яких інша людина — лише засіб для задоволення потреб. І ціну кохання, образно кажучи, коефіцієнт корисної дії, вони обчислюють, виходячи з того, що і скільки можна отримати (а то й просто взяти) від того, хто потрапляє на їхній «гачок».

Найголовніша пастка — це почуття, що їх дівчина може викликати в юнака. Граючись ними, жонглюючи відміряними дозами ніжних слів, поцілунків і солодких обіцянок, вона крок за кроком одержує те, до чого прагне. Якщо джерело висихає чи недостатньо щедре, така дівчина кидає хлопця. Молодим людям важливо вчитися розпізнавати різницю: між проханням і вимогою дівчини; її скаргами на неуважність і докорами; між шантажем і застереженням; між маніпулюванням і щирими почуттями; правдою і відвертою брехнею. Зовсім не означає, що обраницю потрібно перевіряти — це зробить стосунки штучними, а то й болісними. І ще: зустріти і захистити своє кохання може тільки той, хто кохає. «Кохай — і будеш коханим» — цей дороговказ може таїти в собі розчарування і втрати, але все-таки дає шанс на взаємність. Тільки в тому разі, якщо чоловік сам здатний на глибину і щирість почуттів. Адже не випадково кажуть: «Яке їхало, таке й здибало».